В Японии, как и в Китае, в связи с выделением родовой аристократии, появлением рабов и других категорий зависимого населения складывается деление на два социальных слоя: "добрых" и "подлых" людей, каждый из которых состоял из нескольких социальных групп. Границы между ними были в достаточной мере подвижны. Среди "добрых" выделялся привилегированный слой приближенных к императору, членов царского двора, родовой аристократии, крупного чиновничества. Основная масса "доброго люда" (рёмин), как и "государева люда" (камин), бывшего ранее в личной зависимости от глав могущественных кланов, после введения надельной системы была посажена на казенную землю. Они не были прикреплены к земле, к конкретному господину-землевладельцу, но не могли без разрешения уездного .начальника или хозяина, на службе у которых находились, покинуть землю. Господствующее сословие дворянства представляли прежде всего фактический правитель Японии — сёгун, семье которого в начале XVII в. принадлежало около трети территории страны, и около 300 семейств владетельных князей — даймё, располагавших также огромной земельной собственностью. Это сословие делилось на своеобразные кастовые группы. Феодальные князья (даймё) состояли из двух категорий — фудай-даймё, находящихся в непосредственной вассальной зависимости от дома Токугава, которые замещали все высшие правительственные должности в стране, и тодзама-даймё, или так называемые внешние князья, отстраненные от дел управления. Особую часть самурайского сословия составляла придворная аристократия (кугэ), при лишенном фактической власти императоре обладавшая высшими рангами дворянства, но не имевшая, как правило, земельных владений и не занимавшая оплачиваемых должностей. Она была полностью зависима от сёгунской администрации, получая от сёгуна рисовые пайки.
Остаточно доля запорожців була вирішена 3 серпня 1775 підписанням російською імператрицею Катериною II маніфесту «Про знищення Запорізької Січі і про причислення оной к Новоросійської губернії»
Після ліквідації запорізької січі. Запорізьке військо вважалося розпущеним. Козаки розділилися на 2 гілки: 1 частина- пішли за Дунай та утворили Задунайську Січ. А інші пішли на Кубанські землі. Багато старшин зазнали переслідувань. Землі Запорізької Січі царський уряд став роздавати поміщикам. Багатьом козакам пропонували записатися до міщанських станів.
Відповідь:
Остаточно доля запорожців була вирішена 3 серпня 1775 підписанням російською імператрицею Катериною II маніфесту «Про знищення Запорізької Січі і про причислення оной к Новоросійської губернії»
Після ліквідації запорізької січі. Запорізьке військо вважалося розпущеним. Козаки розділилися на 2 гілки: 1 частина- пішли за Дунай та утворили Задунайську Січ. А інші пішли на Кубанські землі. Багато старшин зазнали переслідувань. Землі Запорізької Січі царський уряд став роздавати поміщикам. Багатьом козакам пропонували записатися до міщанських станів.
Пояснення:
Буду вдячна, якщо позначите відповідь як найкращу