Китай за своїм розміром і населенням у середні віки можна було спів ставити з всією християнською Європою. На межі ХІІ-ХІІІ ст. у Китаї проживало близько 100 млн чоловік – більше ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що живуть навколо вони називали варварами.
Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася у Китаї ще у ІІІ ст. до н.е. З того часу і до початку ХХ ст. Китай незмінно залишався імперією. Правитель Китайської держави називався Сином Неба. Його влада передавалася у спадок і офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки повелителем всіх людей, а й посередником між Небом і „піднебесним світом”. Імперія вважалася втіленням небесного порядку.
Кожний підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора знаходилися вищі сановники, як правило його родичі. Ще нижче – чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї „мандаринами”. За до чиновників імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником потрібно було здобути відповідну освіту і здати екзамен. Для отримання більш високого рангу знову доводилося здавати екзамени. До екзаменів допускалися всі „добрі люди”, які висловили таке бажання. Звичайно діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ до владних структур талановитих людей з усіх в суспільства. Ті, хто здавав екзамени вищого рівня отримував місце при дворі і значне жалування. Вони користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (ші – учений, шень – той, що носить пояс влади).
ответ:1916 г. общая площадь изъятых у казахского населения земель составила 45 млн. дес. Война поглощала огромное количество сырья, продовольствия, скота и других материальных ценностей. В связи с этим на плечи казахского населения обрушились новые тяготы: обязательные поставки мяса, массовая реквизиция скота, был введен новый военный налог с кибиток, увеличены земские сборы и байский волостной алым—сбор для содержания волостных управителей, а также дорожные и другие сборы. Налоги на местное население с началом войны возросли в 3—4, а в отдельных случаях — в 15 раз. В1916 г. рост классового и национального угнетения, ненависти к войне становился повсеместным. Война ускорила процесс вызревания общенационального кризиса в стране, одним из ярких проявлений которого стало национально-освободительное восстание 1916 г., охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.
ответ
Китай за своїм розміром і населенням у середні віки можна було спів ставити з всією християнською Європою. На межі ХІІ-ХІІІ ст. у Китаї проживало близько 100 млн чоловік – більше ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що живуть навколо вони називали варварами.
Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася у Китаї ще у ІІІ ст. до н.е. З того часу і до початку ХХ ст. Китай незмінно залишався імперією. Правитель Китайської держави називався Сином Неба. Його влада передавалася у спадок і офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки повелителем всіх людей, а й посередником між Небом і „піднебесним світом”. Імперія вважалася втіленням небесного порядку.
Кожний підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора знаходилися вищі сановники, як правило його родичі. Ще нижче – чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї „мандаринами”. За до чиновників імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником потрібно було здобути відповідну освіту і здати екзамен. Для отримання більш високого рангу знову доводилося здавати екзамени. До екзаменів допускалися всі „добрі люди”, які висловили таке бажання. Звичайно діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ до владних структур талановитих людей з усіх в суспільства. Ті, хто здавав екзамени вищого рівня отримував місце при дворі і значне жалування. Вони користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (ші – учений, шень – той, що носить пояс влади).
ответ:1916 г. общая площадь изъятых у казахского населения земель составила 45 млн. дес. Война поглощала огромное количество сырья, продовольствия, скота и других материальных ценностей. В связи с этим на плечи казахского населения обрушились новые тяготы: обязательные поставки мяса, массовая реквизиция скота, был введен новый военный налог с кибиток, увеличены земские сборы и байский волостной алым—сбор для содержания волостных управителей, а также дорожные и другие сборы. Налоги на местное население с началом войны возросли в 3—4, а в отдельных случаях — в 15 раз. В1916 г. рост классового и национального угнетения, ненависти к войне становился повсеместным. Война ускорила процесс вызревания общенационального кризиса в стране, одним из ярких проявлений которого стало национально-освободительное восстание 1916 г., охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.