Свої поселення давні слов’яни споруджували зазвичай поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками. Тобто місце обирали так, щоб земля була родючою й легкою для обробітку, а на луках росли соковиті трави. Поселення були неукріплені, на відміну від трипільських не мали чіткої забудови. Житла були наземні або заглиблені (напівземлянки, землянки). Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі з плетеної лози (ззовні їх обмазували глиною) або були складені зі зрубаних стовбурів. У деяких житлах були прибудови типу сіней. Земляні долівки, очевидно, покривали соломою або очеретом. У багатьох помешканнях на долівці облаштовували відкриті вогнища, інколи печі з каменю або глини.
Неподалік від житла була господарська частина подвір’я. Найближче містилися господарські ями, які використовувались як зерносховища та погреби для продуктів. Трохи далі – комора, хлів для худоби, невеликі будівлі, що могли служити для утримання свійської птиці чи дрібної худоби.
Давньослов’янські поселення розташовувалися на невеликій відстані (до п’яти км) одне від одного, досить часто «гніздами» (групами родичів). Кожне таке «гніздо» складалася з 10–15 поселень і належало одній громаді (общині). Общини ж об’єднувалися в племена. На чолі племені стояв обраний громадою вождь. Якщо виникала потреба боронитися від сильного ворога, то племена слов’ян об’єднувалися в міжплемінні воєнні союзи.
Египтяне создали много замечательных архитектурных сооружений. Памятниками архитектуры третьего тысячелетия до н. э. созданные егептянами являются уже известные нам пирамиды. Во втором тысячелетии до н. э., когда в результате грабительских войн усилился приток богатства и рабов, египтяне воздвигли величественные храмы богам. Храмы строились из «вечного камня» — гранита и известняка. Больше всего было храмов в Фивах, самом богатом и великолепном из египетских городов. В честь бога Амдна-Ра был создан знаменитый многоколонный Карнак- ский храм, строительство которого завершилось при Рамсесе II. Высокого мастерства египтяне достигли в скульптуре — искусстве лепить из глины, вырезать из камня и дерева, отливать из металла изображения людей и животных На стенах египетских гробниц. В мастерской скульптора, сохранилось множество рисунков. Изображение фараона на троне. Египетская скульптура. Египетский рисунок отличался от нашего. При изображении человеческой фигуры лицо давалось в профиль, глаз — анфас и плечи — развернутыми. Египетский рисунок отличался от нашего. При изображении человеческой фигуры лицо давалось в профиль, глаз — анфас и плечи — развернутыми. Египетские художники хорошо знали и любили родную природу долины Нила. Яркими, сочнымиИзображение фараона на троне. Египетская скульптура. красками они рисовали животных и птиц в зарослях тростника, рыб в нильских волнах. По рисункам мы представляем себе, как проходили 'полевые работы: пахота, посев, жатва, молотьба, как трудились различные ремесленники. Египтяне создали немало обличительных рисунков. На одном из них шакалы пасут стадо коз. Нетрудно понять, что шакалы — это чиновники, которым доверили «пасти» народ.
Объяснение:
Свої поселення давні слов’яни споруджували зазвичай поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками. Тобто місце обирали так, щоб земля була родючою й легкою для обробітку, а на луках росли соковиті трави. Поселення були неукріплені, на відміну від трипільських не мали чіткої забудови. Житла були наземні або заглиблені (напівземлянки, землянки). Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі з плетеної лози (ззовні їх обмазували глиною) або були складені зі зрубаних стовбурів. У деяких житлах були прибудови типу сіней. Земляні долівки, очевидно, покривали соломою або очеретом. У багатьох помешканнях на долівці облаштовували відкриті вогнища, інколи печі з каменю або глини.
Неподалік від житла була господарська частина подвір’я. Найближче містилися господарські ями, які використовувались як зерносховища та погреби для продуктів. Трохи далі – комора, хлів для худоби, невеликі будівлі, що могли служити для утримання свійської птиці чи дрібної худоби.
Давньослов’янські поселення розташовувалися на невеликій відстані (до п’яти км) одне від одного, досить часто «гніздами» (групами родичів). Кожне таке «гніздо» складалася з 10–15 поселень і належало одній громаді (общині). Общини ж об’єднувалися в племена. На чолі племені стояв обраний громадою вождь. Якщо виникала потреба боронитися від сильного ворога, то племена слов’ян об’єднувалися в міжплемінні воєнні союзи.
Во втором тысячелетии до н. э., когда в результате грабительских войн усилился приток богатства и рабов, египтяне воздвигли величественные храмы богам. Храмы строились из «вечного камня» — гранита и известняка. Больше всего было храмов в Фивах, самом богатом и великолепном из египетских городов. В честь бога Амдна-Ра был создан знаменитый многоколонный Карнак- ский храм, строительство которого завершилось при Рамсесе II. Высокого мастерства египтяне достигли в скульптуре — искусстве лепить из глины, вырезать из камня и дерева, отливать из металла изображения людей и животных На стенах египетских гробниц. В мастерской скульптора, сохранилось множество рисунков. Изображение фараона на троне. Египетская скульптура.
Египетский рисунок отличался от нашего. При изображении человеческой фигуры лицо давалось в профиль, глаз — анфас и плечи — развернутыми. Египетский рисунок отличался от нашего. При изображении человеческой фигуры лицо давалось в профиль, глаз — анфас и плечи — развернутыми.
Египетские художники хорошо знали и любили родную природу долины Нила. Яркими, сочнымиИзображение фараона на троне. Египетская скульптура. красками они рисовали животных и птиц в зарослях тростника, рыб в нильских волнах.
По рисункам мы представляем себе, как проходили 'полевые работы: пахота, посев, жатва, молотьба, как трудились различные ремесленники. Египтяне создали немало обличительных рисунков. На одном из них шакалы пасут стадо коз. Нетрудно понять, что шакалы — это чиновники, которым доверили «пасти» народ.