Луганский литейный завод был основан в 1795 году Указом Екатерины II «Об устроении литейного завода в Донецком уезде при речке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля». ответственным за выбор места и строительство предприятия был назначен шотландец Карл Гаскойн, промышленник и крупный предприниматель. Во время Отечественной и Крымской войн завод являлся одним из основных поставщиков пушек и боеприпасов для российской армии. В мирное время предприятие выполняло самые различные заказы, изготавливая сельскохозяйственные машины, оборудование для мельниц, топоры, утюги, замки, гири и многое другое.
Строительство Луганского завода по времени совпало с крупными метрологическими реформами в России. 29 апреля 1797 года Павел I подписал указ «Об учреждении повсеместно в Российской империи верных весов, питейных и хлебных мер», с которого началась масштабная работа по упорядочению мер и весов, затянувшаяся на долгие десятилетия. Весовые гири отливались по чертежам Карла Гаскойна на казенных предприятиях. Первоначально их выпуск был возложен только на Александровский пушечный завод (Олонецкая губерния), а согласно Сенатскому Указу от 25 мая 1799 года к числу предприятий с правом клеймения отливаемых гирь «при тех заводах под надзором тамошних начальников» присоединились Кронштадский и Луганский заводы.
Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".
Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".
Луганский литейный завод был основан в 1795 году Указом Екатерины II «Об устроении литейного завода в Донецком уезде при речке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля». ответственным за выбор места и строительство предприятия был назначен шотландец Карл Гаскойн, промышленник и крупный предприниматель. Во время Отечественной и Крымской войн завод являлся одним из основных поставщиков пушек и боеприпасов для российской армии. В мирное время предприятие выполняло самые различные заказы, изготавливая сельскохозяйственные машины, оборудование для мельниц, топоры, утюги, замки, гири и многое другое.
Строительство Луганского завода по времени совпало с крупными метрологическими реформами в России. 29 апреля 1797 года Павел I подписал указ «Об учреждении повсеместно в Российской империи верных весов, питейных и хлебных мер», с которого началась масштабная работа по упорядочению мер и весов, затянувшаяся на долгие десятилетия. Весовые гири отливались по чертежам Карла Гаскойна на казенных предприятиях. Первоначально их выпуск был возложен только на Александровский пушечный завод (Олонецкая губерния), а согласно Сенатскому Указу от 25 мая 1799 года к числу предприятий с правом клеймения отливаемых гирь «при тех заводах под надзором тамошних начальников» присоединились Кронштадский и Луганский заводы.
Відповідь:
Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".
Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".