Адзначым, па-першае, гукавую дакладнастдь верша. Велічна-ўрачыстая інтанацыя радкоў, алітэрацыі, своеасаблівая інструментоўка, увесь гукавы комплекс радкоў даволі дакладна перадаюць памятныя ўсім нам раскаты грому ў летнюго пару.
Не цяжка заўважыць і другую асаблівасць верша. Гром паўстае ў ім нібы жывая, адухоўленая істота. Вядома, мы тут маем справу з паэтычным прыёмам, удала падабранымі, маляўнічымі метафарамі. Заўважым адначасна, што ўсё прыведзенае чатырохрадкоўе складаецца як бы з суцэльных метафар — «голасам моцы… гром пракаціўся», «луг адазваўся», «лес адгукнуўся».
За багаццем метафар у коласаўскай пейзажнай лірыцы стаіць і нешта большае, чым адны толькі паэтычныя ўвасабленні. Ствараючы у паэмах «Новая зямля», «Сымон-музыка», у алегарычных навелах «Казкі жыцця» маляўнічыя пейзажныя карціны, паэтызуючы прыроду, Якуб Колас апіраецца на наіўны, блізкі нашым далекім продкам погляд на прыроду як жывую істоту. Падобнае стаўленне да прыроды бачым і ў многіх пейзажных коласаўскіх вершах.
Iван Брюховецький (? - 1668 р.) - гетьман Лівобережної України в 1663-1668 рр. Обраний гетьманом Лі- вобережної України на Чорній раді в Ніжині. Відразу після цього уклав із Московською державою Батуринські статті 1663 р. Був першим з українських гетьманів, який здійснив візит до Москви й підписав нові Московські статті, що значно обмежували права Гетьманщини. У 1668 р. лівобережні козаки, дізнавшись про наближення військ правобережного гетьмана П. Дорошенка, стратили Брюховецького
Юрій Хмельницький (близько 1641 - після 1681) - молодший син Богдана Хмельницького, гетьман усієї України в 1657 та 1659-1663 рр. і Правобережної України в 1677-1681 та 1685 рр. На посаді гетьмана намагався продовжувати справу батька й шукав союзника, який гарантував би самостійність і цілісність Гетьманьщини. Під тиском обставин підписав договори, що обмежували державні права України - Переяславські статті 1659 р. із Московською державою і Слободищенський трактат 1660 р. із Річчю Посполитою. Усвідомивши здійснені помилки і втрату підтримки козацтвом, у 1663 р. зрікся гетьманства. Під час боротьби за владу на Правобережжі спочатку підтримуваз П. Дорошенка, а потім П. Суховія та М. Ханенка. У 1669 р. був захоплений татарами і відправлений до Стамбула. На початку 1677 р., коли турецький султан розпочав активну боротьбу за Правобережну Україну, Юрія Хмельницького він призначив гетьманом і «князем малоросійської України» на правах свого васала зі столицею в Немирові. Спроби Юрія Хмельницького об'еднати під своєю владою Україну були невдалими. Після укладення Бахчисарайського миру 1681 р. був позбавлений гетьманства і відкликаний до Стамбула. Подальша його доля невідома.
Не цяжка заўважыць і другую асаблівасць верша. Гром паўстае ў ім нібы жывая, адухоўленая істота. Вядома, мы тут маем справу з паэтычным прыёмам, удала падабранымі, маляўнічымі метафарамі. Заўважым адначасна, што ўсё прыведзенае чатырохрадкоўе складаецца як бы з суцэльных метафар — «голасам моцы… гром пракаціўся», «луг адазваўся», «лес адгукнуўся».
За багаццем метафар у коласаўскай пейзажнай лірыцы стаіць і нешта большае, чым адны толькі паэтычныя ўвасабленні. Ствараючы у паэмах «Новая зямля», «Сымон-музыка», у алегарычных навелах «Казкі жыцця» маляўнічыя пейзажныя карціны, паэтызуючы прыроду, Якуб Колас апіраецца на наіўны, блізкі нашым далекім продкам погляд на прыроду як жывую істоту. Падобнае стаўленне да прыроды бачым і ў многіх пейзажных коласаўскіх вершах.
Iван Брюховецький (? - 1668 р.) - гетьман Лівобережної України в 1663-1668 рр. Обраний гетьманом Лі- вобережної України на Чорній раді в Ніжині. Відразу після цього уклав із Московською державою Батуринські статті 1663 р. Був першим з українських гетьманів, який здійснив візит до Москви й підписав нові Московські статті, що значно обмежували права Гетьманщини. У 1668 р. лівобережні козаки, дізнавшись про наближення військ правобережного гетьмана П. Дорошенка, стратили Брюховецького
Юрій Хмельницький (близько 1641 - після 1681) - молодший син Богдана Хмельницького, гетьман усієї України в 1657 та 1659-1663 рр. і Правобережної України в 1677-1681 та 1685 рр. На посаді гетьмана намагався продовжувати справу батька й шукав союзника, який гарантував би самостійність і цілісність Гетьманьщини. Під тиском обставин підписав договори, що обмежували державні права України - Переяславські статті 1659 р. із Московською державою і Слободищенський трактат 1660 р. із Річчю Посполитою. Усвідомивши здійснені помилки і втрату підтримки козацтвом, у 1663 р. зрікся гетьманства. Під час боротьби за владу на Правобережжі спочатку підтримуваз П. Дорошенка, а потім П. Суховія та М. Ханенка. У 1669 р. був захоплений татарами і відправлений до Стамбула. На початку 1677 р., коли турецький султан розпочав активну боротьбу за Правобережну Україну, Юрія Хмельницького він призначив гетьманом і «князем малоросійської України» на правах свого васала зі столицею в Немирові. Спроби Юрія Хмельницького об'еднати під своєю владою Україну були невдалими. Після укладення Бахчисарайського миру 1681 р. був позбавлений гетьманства і відкликаний до Стамбула. Подальша його доля невідома.