«Каролінгське відродження» – перші в історії середньовічної Європи прояви глибокого й свідомого інтересу до античної культури та освіти, що припадають на правління Карла Великого та його найближчих наступників. Ці прояви були результатом взаємодії античної, християнської і варварської традицій.
Карл Великий, залишаючись щирим християнином, виявляв інтерес до античної культури, творів грецьких та римських авторів. Поряд із цим за його наказом збиралися германські старожитності, давні франкські пісні.
Карл Великий був добре освіченою людиною для свого часу: читав і розмовляв латиною, розумів грецьку мову, знав напам’ять великі уривки з творів отців церкви, проте писати так і не навчився.
Карл усіляко підтримував розвиток наук та мистецтв, любив книги, за до свого двору кращих учених і поетів з усієї Європи, мріючи створити навколо себе «Нові Афіни».
При дворі Карла Великого існував гурток «Академія» – на кшталт філософської школи грецького філософа Платона,– де за присутності імператора читали твори античних мислителів та церковних богословів, обмінювалися думками, сперечалися тощо.
Карл видав указ про обов’язкове навчання всіх дітей вільних людей. При центрах єпископств і монастирях засновувалися школи. Проте запровадити обов’язкове навчання не змогли через брак учителів.
Особлива школа, де готували людей для управління державою, існувала при дворі Карла. Для викладання у ній імператор за учених з усієї Європи. Програма навчання в цій школі, складена англосаксом Алкуїном, у майбутньому стала основою викладання в університетах середньовічної Європи.
За розпорядженням Карла в Турі, Меці, Реймсі, Сен-Дені й Корбі було створено бібліотеки та скрипторії, у яких був вироблений новий стиль письма – зрозумілий і вишуканий мінускул, і організовувалися школи мініатюристів.
Карл Великий доручив щорічно записувати всі події, що відбувалися у державі. Ці записи дістали назву аннали (від лат. «рік»).
Они были прямоходящими, умели изготавливать и использовать орудия труда, что выделяло их из животного мира. Учёные обнаружили останки костей древнейшего человека, который умел изготавливать простейшие каменные орудия труда: в Южной Африке — австралопитека, в селении Зиндж Восточной Африки — зинджантропа, на острове Ява — питекантропа, на территории Китая — синантропа, в долине Ферганы на стоянке Селенгур, в Германии — неандертальца и во Франции — человека современного типа кроманьонца.Когда климат на Земле был тёплым, стоянки человека располагались на возвышенностях у небольших рек или ручьёв. В последние периоды раннего палеолита началось Великое оледенение — наступление ледника. На долю первобытного человека выпали суровые испытания. Это заставило людей при к новым условиям жизни. При этом выживали сильнейшие.Зарождение религиозных верований
Труд и накопление знаний об окружающем мире постепенно меняли мышление человека.
Люди наблюдали множество непонятных им явлений природы: смену дня и ночи, времён года, извержения вулкана, землетрясения и другие. Не умея объяснить их, они начинают поклоняться различным природным силам — грому, молнии, ветру, дождю. Смену времён года, грозу, бури древние люди объясняли действиями одухотворённых сил природы. Вера в сверхъестественные существа в науке получила название анимизм.Первобытные люди также верили в то, что какие-либо предметы могут принести удачу или отвести беду. Эта вера получила название фетишизм. Ещё одним доказательством существования религиозных верований у первобытных людей является находка наскальных рисунков, которые относятся к позднему палеолиту Самые древние из них обнаружены в пещерах Альтамира в Испании, Ласко во Франции и Каповой пещере в Башкирии.
«Каролінгське відродження» – перші в історії середньовічної Європи прояви глибокого й свідомого інтересу до античної культури та освіти, що припадають на правління Карла Великого та його найближчих наступників. Ці прояви були результатом взаємодії античної, християнської і варварської традицій.
Карл Великий, залишаючись щирим християнином, виявляв інтерес до античної культури, творів грецьких та римських авторів. Поряд із цим за його наказом збиралися германські старожитності, давні франкські пісні.
Карл Великий був добре освіченою людиною для свого часу: читав і розмовляв латиною, розумів грецьку мову, знав напам’ять великі уривки з творів отців церкви, проте писати так і не навчився.
Карл усіляко підтримував розвиток наук та мистецтв, любив книги, за до свого двору кращих учених і поетів з усієї Європи, мріючи створити навколо себе «Нові Афіни».
При дворі Карла Великого існував гурток «Академія» – на кшталт філософської школи грецького філософа Платона,– де за присутності імператора читали твори античних мислителів та церковних богословів, обмінювалися думками, сперечалися тощо.
Карл видав указ про обов’язкове навчання всіх дітей вільних людей. При центрах єпископств і монастирях засновувалися школи. Проте запровадити обов’язкове навчання не змогли через брак учителів.
Особлива школа, де готували людей для управління державою, існувала при дворі Карла. Для викладання у ній імператор за учених з усієї Європи. Програма навчання в цій школі, складена англосаксом Алкуїном, у майбутньому стала основою викладання в університетах середньовічної Європи.
За розпорядженням Карла в Турі, Меці, Реймсі, Сен-Дені й Корбі було створено бібліотеки та скрипторії, у яких був вироблений новий стиль письма – зрозумілий і вишуканий мінускул, і організовувалися школи мініатюристів.
Карл Великий доручив щорічно записувати всі події, що відбувалися у державі. Ці записи дістали назву аннали (від лат. «рік»).
Объяснение:
Они были прямоходящими, умели изготавливать и использовать орудия труда, что выделяло их из животного мира. Учёные обнаружили останки костей древнейшего человека, который умел изготавливать простейшие каменные орудия труда: в Южной Африке — австралопитека, в селении Зиндж Восточной Африки — зинджантропа, на острове Ява — питекантропа, на территории Китая — синантропа, в долине Ферганы на стоянке Селенгур, в Германии — неандертальца и во Франции — человека современного типа кроманьонца.Когда климат на Земле был тёплым, стоянки человека располагались на возвышенностях у небольших рек или ручьёв. В последние периоды раннего палеолита началось Великое оледенение — наступление ледника. На долю первобытного человека выпали суровые испытания. Это заставило людей при к новым условиям жизни. При этом выживали сильнейшие.Зарождение религиозных верований
Труд и накопление знаний об окружающем мире постепенно меняли мышление человека.
Люди наблюдали множество непонятных им явлений природы: смену дня и ночи, времён года, извержения вулкана, землетрясения и другие. Не умея объяснить их, они начинают поклоняться различным природным силам — грому, молнии, ветру, дождю. Смену времён года, грозу, бури древние люди объясняли действиями одухотворённых сил природы. Вера в сверхъестественные существа в науке получила название анимизм.Первобытные люди также верили в то, что какие-либо предметы могут принести удачу или отвести беду. Эта вера получила название фетишизм. Ещё одним доказательством существования религиозных верований у первобытных людей является находка наскальных рисунков, которые относятся к позднему палеолиту Самые древние из них обнаружены в пещерах Альтамира в Испании, Ласко во Франции и Каповой пещере в Башкирии.