В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
GordienkoA20
GordienkoA20
14.11.2022 11:01 •  История

Спільне й відмінне в заходах Наддніпрянської і Західної України​

Показать ответ
Ответ:
nataliamakarov3
nataliamakarov3
30.08.2020 12:28
Історичні джерела про скіфів. практичне заняття 4  1. що розпові пам'ятки про життя скіфів? уявіть, що вам потрібно створити експозицію, присвячену історії скіфів. які пам'ятки використаєте? стисло схарактеризуйте відібрані експонати.працюймо самостійно. завдання 1. підготуйте за відібраними експонатами розповідь про життя скіфів. кожну з пам'яток описуйте за зразком: «експонат № пам'ятка може розповісти відомо, щоскі».2. що відомо про спосіб життя, побут і вірування скіфів з ни-проаналізуйте документи за запитаннями: 1. про які заняття скіфів повідомляють джерела? 2. який висновок можна зробити на основі уривка про спосіб життя скіфів? 3. що ви дізналися про поховальні обряди скіфів? 4. у чому цінність фрагментів джерел? що в розповідях вразило найбільше? « звана скіфська пустеля с рівниною, багатою на траву, але позбавленою дерев і помірно зрошеною. скі живуть у кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші шестиколісні; вони кругом закриті повстю* й зроблені подібно до хат: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води (дощової), ні для снігу, ні для вітрів. у ці вози запрягають по дві чи по три пари безрогих волів. у таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях; за ними йдуть їхні стада овець і корів та табуни коней. на одному місці вони залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. самі вони їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко та їдять "паку" (це сир з кобилячого молока)» (псевдо-гіппократ). «могили їхніх царів розташовано в місцевості геррів, у тому місці, до якого борисфен судноплавний, пливучи від помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини та вкривають його очеретяними матами. у просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші. коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим. так вони ховають своїх царі» (геродот).працюймо самостійно. завдання 2. на основі історичних джерел доведіть, ^у     що скіфи були кочовиками та вірили в потойбічне життя.3. про які подробиці походу персів проти скіфів довідуємося з розповіді геродота? проаналізуйте документи за запитаннями: 1. про яку подію йдеться у фрагменті джерела? 2. поміркуйте, чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами. 3. у чому цінність фрагмента джерела? «після здобуття вавилона дарій вирушив у похід на скіфі швидко просуваючись із військом, скоро дарій прибув до скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.і дарій опинився у великій скруті. скіфські царі довідалися про це й послали вісника з дарами до дарія: птахом, мишею, жабою і п'ятьма стрілами. перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. "хай самі перси, - сказав він їм, - якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари".коли перси про це почули, вони почали міркувати. на думку дарія, це означало, що скіфи пі й приносять землю і воду, і такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі й годується тими самими , що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи зброю. таку думку висловив дарій, але зовсім протилежна до неї була думка гобрі він зробив висновок про те, що дари означали таке: "якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли". так перси витлумачили ці дари».працюймо самостійно. завдання 3. чи мали перси шанс перемогти скіфів у причорноморських степах? відповідь обґрунтуйте, спираючись на джерело. &   запропонуйте своє тлумачення «дарунків» дарію.«поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні : за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 ів; так само від 1 до 3 ів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 ів).як ви вважаєте, чи залишили скіфи, які жили набагато раніше від часів, коли на історичній арені з'явилися українці, слід в українській культурі? у чому він виявляється? типо так
0,0(0 оценок)
Ответ:
alekseislepsov2008
alekseislepsov2008
27.10.2020 06:33

ВОТ ТАК *)

Битва При Херонее

Битва при Херонее решила участь Греции - свобода ее погибла. Это было в первых числах августа 338 года до н.э. Оба войска на рассвете выстроились друг против друга в боевом порядке. Филипп имел всего около 32 тысячи человек; силы эллинов составляли 50 тысяч. Правым флангом македонского войска командовал сам Филипп, левым - его 18-летний сын Александр, в центре стояли союзные с Македонией фессалийцы и этолийцы. Афинское войско, под предводительством Лисикла и Хереса, стояло против правого фланга Филиппа; фиванское - против левого фланга Александра; остальные греки расположились против македонского центра.

Сражение началось с убийственной горячностью, и долго участь его оставалась нерешенной. Наконец Александр, стремясь показать перед отцом свою личную храбрость, не уступая ему в чрезмерном честолюбии и подстрекаемый в то же время тем, что рядом с ним сражалось и много доблестных воинов, первым прорвал сомкнутую линию неприятеля. Сразив многих, он теснил выстроенные против него отряды, и его воины устремились за ним. Боевые порядки греков начали рассыпаться. Трупы валились грудами, и находившиеся под началом Александра отряды первыми осилили и обратили в бегство своих противников. На другом фланге афиняне ворвались наконец победоносно в ряды македонцев. "За мной, - вскричал Лисикл, - победа наша! Прогоним этих несчастных назад в Македонию!" Филипп спокойно взирал на общее замешательство. "Неприятели не умеют побеждать", - сказал он и повел свою вновь быстро приведенную в порядок фалангу на толпы афинян, которые в упоении победой расстроили свои ряды. Вскоре все греческое войско обратилось в беспорядочное бегство; из афинян было убито более 1 тысячи, не менее 2 тысяч попало в плен; фиванцы также потеряли много пленными и убитыми. Равным образом и из беотийцев многие были перебиты, немало было взято живыми. Филипп поставил после битвы трофей, разрешил хоронить трупы, принес богам победную жертву и наградил по заслугам отличившихся.

Битва при Херонее решила участь Греции - свобода ее погибла. Филипп достиг своей цели. В первые мгновения после победы он предался необузданной и недостойной радости. Рассказывают, что после праздничного пира, возбужденный вином, окруженный плясунами, он отправился на поле сражения, издевался над пленными, надругался над убитыми и, отбивая такт ногой, с насмешкой повторял слова, которыми Демосфен побудил афинян к битве. Тогда афинский оратор Димад, бывший среди пленников, сказал ему: "Царь, судьба указала тебе роль Агамемнона, а ты не стыдишься поступать подобно Ферситу!" Это свободное слово образумило царя; взвесив важность возбужденной против него войны, в которой он мог потерять и свое господство, и свою жизнь, он устрашился могущества и силы великого оратора Демосфена. Филипп бросил на землю венок с головы и даровал свободу Димаду.

Известно, что Филипп, достигнув своей цели, обращался с побежденными врагами с благоразумной умеренностью, без ненависти и страсти. Когда друзья советовали ему разрушить Афины, которые так долго и упорно ему противодействовали, он отвечал: "Боги не хотят, чтоб я разрушил обитель славы; для славы только и сам тружусь беспрестанно". Он выдал афинянам всех пленных без выкупа, и в то время, как они ожидали нападения на свой город, предложил им дружбу и союз. Не имея другого выхода, афиняне приняли это предложение, то есть сами признали гегемонию царя Македонии. Фиванцы были наказаны за свою измену; они принуждены были снова принять в свой город 300 граждан, изгнанных ими, удалить из своих владений врагов Филиппа, поставить его друзей во главе управления и взять на себя содержание македонского гарнизона в Кадмее, который должен был наблюдать не только за Фивами, но и за Аттикой и всей средней Грецией.

Устроив свои дела в средней Греции, Филипп отправился в Пелопоннес и усмирил Спарту, по крайней мере, до такой степени, что она не могла уже думать впоследствии о серьезном сопротивлении. Так Филипп, не изменяя заметным образом внутреннего порядка вещей, приобрел гегемонию над всей Грецией и стал теперь помышлять об осуществлении плана, которым занимался уже давно и который должен был увенчать дело всей его жизни.

Он хотел соединенными силами греческого народа завоевать Персидское царство. Для этой цели он созвал депутатов от всех греческих государств на союзный совет в Коринф и заставил избрать себя неограниченным предводителем эллинов против персов (в 337 году до н.э.). Но планам Филиппа не удалось сбыться. Посреди благополучия и надежд его поразил меч убийцы.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота