Спираючись на текст, визнач основну передумову виникнення слов’янської писемності. Виникнення строслов’янської мови та слов’янської писемності тісно пов’язано з історичними умовами життя слов’ян у ІХ ст. У період становлення слов’янських держав необхідна була релігія, яка б підтримала цей процес, забезпечила повноправний вихід нових країн на міжнародну арену.
Великоморавський князь Ростислав, прагнучи зберегти самостійність від посягань Німеччини, направив посольство до візантійського імператора з проханням відрядити вчителів, які б просвітили слов’ян у справах віри.
1)бажання слов'ян об'єднатися з Німеччиною
2)бажання князя Ростислава увійти в історію
3)потреба у збереженні самостійності Великої Моравії, об'єднанні слов'ян
4)обрання Ростиславом католицької віри
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
За цим параграфом ви зможете:
• характеризувати обставини створення, програму й діяльність Головної руської ради;
• визначати особливості розгляду українського питання на Слов'янському з’їзді у Празі;
• характеризувати селянський рух на Буковині в період революції 1848- 1849 рр.;
• визначати характерні риси українського національно-визвольного руху на Закарпатті в 1848-1849 рр.
1. Які соціальні проблеми існували на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? 2. Як розвивався український національний рух у Західній Україні в цей період?
1. Початок революційних подій у Східній Галичині
У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Внаслідок перемоги Березневого повстання 1848 р. імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (парламенту), який мав прийняти нові закони.
Объяснение:
Объяснение:
Тема еміграції громадян до інших країн є, на мій погляд, однією з найактуальніших та найболючіших для нашого сучасного суспільства. Розглядати це питання можна, як і всі проблеми, з двох сторін, оскільки причини для виїзду за кордон можуть бути різними. Я вважаю, необхідно розглядати кожну з них.
По-перше, еміграція може бути вимушеною, коли на своїй землі жити неможливо і необхідно шукати добробуту на чужій, хоча це дуже важко. Протягом життя людину спіткають різні події, з якими кожен бореться по-своєму. Переконливим доказом цього аргументу є твір Василя Стефаника «Камінний хрест», головний герой – Іван Дідух – вимушений переїхати до Канади разом зі своєю сім’єю через передчуття майбутньої кризи. Викликані промовами сусідів почуття болю та жалю розкривають душу емігрантів. Хазяїн переконаний, що чужа країна - могила для нього й дружини, бо втрата Батьківщини дорівнює смерті. На мою думку, Іван Дідух - це узагальнений образ, у якому втілені риси й переживання багатьох переселенців.
По-друге, є й такі випадки, коли людина добровільно покидає свою країну і виїжджає закордон на роботу, для навчання тощо. Валюта росте, тому заробітки у країнах Європи – це вигідно. Освіту у Польщі, Німеччині, Нідерландах отримувати сьогодні дуже престижно, а крім того – результативно, і я з цим погоджуюсь. Прикладом цього є те, що чимало громадян західної частини України виїжджають працювати до Польщі та Росії, багато спеціалістів (зокрема програмісти) країн СНД проживають та обіймають посади в Америці, Канаді, Китаї. Як на мене, необхідно будувати таку країну, аби вигідну для себе та для держави працю та якісну освіту можна було здобувати не залишаючи своє батьківщини.
Таким чином, еміграція – це не завжди невірність Батьківщині, іноді переїзд до іншої держави є загалом обґрунтованим. Це нам доводить і література, і життя. Але необхідно пам’ятати, де ми народилися, та покращувати стан своєї власної країни – це є, на мою думку, головним обов’язком кожного