Засновником античної філософії вважається Фалес (624–547 pp. до н. е.) із Мілета. Він першим поставив завдання виявити єдине, основоположне начало розмаїтого світу, що дається людині в її відчуттях. Таким началом він вважав воду. В епоху панування міфологічного світогляду зведення якісного різноманіття речей до єдиної субстанції вимагало глибини та сміливості думки. Визнання як першооснови, єдиного першоначала чогось предметного, матеріального дає змогу стверджувати, що філософія зароджується як матеріалістичний погляд на світ.
Правда, цей матеріалізм характеризується як наївний, оскільки загальне в речах розглядається як якась конкретна речова структура.
Але перший "пролом" у міфологічній свідомості було зроблено. Вслід за Фалесом, Анаксімен за першооснову брав повітря, Анаксімандр – апейрон (гр. – безкінечне, невизначене, незнищуване), Геракліт – вогонь, Демокріт – атоми, Емпедокл – чотири стихії: вогонь, повітря, воду, землю.
Мілетці крім розробки філософських концепцій займалися вивченням конкретних явищ і розв'язанням практичних завдань. Було відсутнє розчленування наукового знання, в поняття "філософія" входили всі галузі знання, тобто її предметом була природа в цілому (натурфілософія). Так, Фалес був і природознавцем, і будівником мостів, вимірювачем пам'ятників, пірамід, храмів у Єгипті, передбачив сонячне затемнення, першим розділив рік на 365 днів. Анаксімандр виготовив сонячний годинник, розробив особливу карту суші та моря.
Кузнечное дело, производство оружия, чеканка монет, изготовление труб для добычи соли, создание известкового грунта для настенной живописи - все это развивалось благодаря росту знаний в прикладном искусстве. В России пытались дать объяснение явлениям окружающего мира: летописцы делали записи наблюдаемых астрономических явлений, развивались и знания в медицине.
Благодаря присоединению новых земель в состав государства вырос интерес к географическим наукам. Торговцы и путешественники России устанавливали связи с соседними странами, вели записи о посещенных ими странах. Одним из самых известных путешественников 15-го в. был тверской купец Афанасий Никитин, известным своим путешествием в Индию и записками «Хождение за три моря».
Освобождение от татаро-монгольского ига и создание национального государства положительно отразились на иных отраслях русской культуры 15-го в. Развивается образованность жителей, книжность. Геннадий Новгородский предложил Ивану 3-му построить училища для обучения людей грамоте и богословию.
Создается «Хронограф», появляются притчи, послания и иные произведения духовной литературы. С ростом государственного аппарата увеличивается число различных законов. Появляются сказки, былины.
С освобождением государства от Золотой Орды росла и крепла русская культура.
Засновником античної філософії вважається Фалес (624–547 pp. до н. е.) із Мілета. Він першим поставив завдання виявити єдине, основоположне начало розмаїтого світу, що дається людині в її відчуттях. Таким началом він вважав воду. В епоху панування міфологічного світогляду зведення якісного різноманіття речей до єдиної субстанції вимагало глибини та сміливості думки. Визнання як першооснови, єдиного першоначала чогось предметного, матеріального дає змогу стверджувати, що філософія зароджується як матеріалістичний погляд на світ.
Правда, цей матеріалізм характеризується як наївний, оскільки загальне в речах розглядається як якась конкретна речова структура.
Але перший "пролом" у міфологічній свідомості було зроблено. Вслід за Фалесом, Анаксімен за першооснову брав повітря, Анаксімандр – апейрон (гр. – безкінечне, невизначене, незнищуване), Геракліт – вогонь, Демокріт – атоми, Емпедокл – чотири стихії: вогонь, повітря, воду, землю.
Мілетці крім розробки філософських концепцій займалися вивченням конкретних явищ і розв'язанням практичних завдань. Було відсутнє розчленування наукового знання, в поняття "філософія" входили всі галузі знання, тобто її предметом була природа в цілому (натурфілософія). Так, Фалес був і природознавцем, і будівником мостів, вимірювачем пам'ятників, пірамід, храмів у Єгипті, передбачив сонячне затемнення, першим розділив рік на 365 днів. Анаксімандр виготовив сонячний годинник, розробив особливу карту суші та моря.
Объяснение:
Кузнечное дело, производство оружия, чеканка монет, изготовление труб для добычи соли, создание известкового грунта для настенной живописи - все это развивалось благодаря росту знаний в прикладном искусстве. В России пытались дать объяснение явлениям окружающего мира: летописцы делали записи наблюдаемых астрономических явлений, развивались и знания в медицине.
Благодаря присоединению новых земель в состав государства вырос интерес к географическим наукам. Торговцы и путешественники России устанавливали связи с соседними странами, вели записи о посещенных ими странах. Одним из самых известных путешественников 15-го в. был тверской купец Афанасий Никитин, известным своим путешествием в Индию и записками «Хождение за три моря».
Освобождение от татаро-монгольского ига и создание национального государства положительно отразились на иных отраслях русской культуры 15-го в. Развивается образованность жителей, книжность. Геннадий Новгородский предложил Ивану 3-му построить училища для обучения людей грамоте и богословию.
Создается «Хронограф», появляются притчи, послания и иные произведения духовной литературы. С ростом государственного аппарата увеличивается число различных законов. Появляются сказки, былины.
С освобождением государства от Золотой Орды росла и крепла русская культура.