Сравнить германию с и австро-венгрию с италией в конце 19 века
1) политическое устройство(форма правления, политический режим, функция парламента,изберательное право)
2) : общее и различное
3) внутренняя политика:
реформы, была ли многопартийная система? подавлялась ли опозиция?
4) социальная политика
развивалось ли социальное законодательство? пенсии и т.д.
5) внешняя политика; общее и различное в направлениях и характере
Крымский поход на Тулу 1552 года — вооружённый конфликт между Крымским ханством и Русским царством, вызванный военной агрессией со стороны крымской орды. Поход на Тулу в июне 1552 года стал первым походом Девлета I Гирея на Русь и имел своей целью остановить казанский поход Ивана Грозного[2]. После отбитой осады под стенами Тулы и в результате сокрушительного поражения в битве на берегах реки Шиворонь, крымско-татарская орда под предводительством крымского хана Девлета I Гирея была полностью разгромлена русскими войсками Ивана Грозного[3].
ответ: Знаю тільки перше
Объяснение:
1.1-Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці 1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували-українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської громади.жував справу будителів національного руху. У часописі публікувалися художні твори, праці з історії, етнографії, фольклору, літературно-критичні статті, історичні джерела, урядові постанови й розпорядження. На сторінках «Основи» було вперше надруковано низку творів Т. Шевченка, а також Марка Вовчка, С.Руданського, Л. Глібова, історичні праці М. Костомарова,нариси П.Куліша. Громадівці не згорнули своєї діяльності й після того, як журнал припинив виходити через брак коштів. М. Костомаров, зокрема, опікувався фондом видання українських книжечок-«метеликів» для селян та робочого люду, звертаючись до небайдужих із проханням надавати кошти. Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці 1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської громади.Від початку громадівського руху його учасники вважали, що їхнім основним завданням є поширення освіти та пробудження національної свідомості народу. Тож їхня практична діяльність полягала у заснуванні й організації роботи недільних шкіл з українською мовою навчання для дорослого населення, виданні популярних і наукових книжок, публікації збірок українського фольклору.