Сравнить труд рабов и труд вольных крестьян и определить, какой из них производительней. 2) Где брали одежду, обувь, средства и орудия труда и продукты питания жители феодальных поместий в ранее средневековье?Вывод: по сравнению с предыдущими первобытнообщинным и рабовладельческим строями какой строй представлял собой более прогрессивную ступень общественного развития?

Прежде всего - природные и климатические условия благотворно влияли на развитие земледелия, овощеводства, растениеводства и сельского хозяйства. После разлива реки Нил, на полях оставался толстый слой плодородного ила, что и являлось благоприятным условием для земледелия в Египте. В стране теплый климат, дожди выпадают редко, большую часть года стоит сильная жара и несмотря на это, там, где вода там жизнь. С юга на север страну пересекает река Нил. В начале лета от таяния снегов и сильных дождей Нил разливается. В ноябре вода спадает, оставляя черный плодородный ил. Такая земля дает хорошие урожаи, поэтому земледелие было главным занятием египтян. Кроме земледелия развивались и исоответствующие отрасли хозяйства - льноводство, а затем и ткачество, гончарное производство, виноделие, пчеловодство и др. Из места, почти непригодного для жизни человека, Египет уже в IV тысячелетии до н. э. превращалося в густонаселенную страну.

Объяснение:

я нез вроде бы то

у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту. Тривали у XI—XV століттях. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків,відлучених від Церкви тощо. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу. Оголошувалися через проповідь. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.); Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців); походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.). У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь-які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого