Курс на индустриализацию в СССР был взят на 14 съезде партии в декабре 1925 года, причём она проводилась форсированными, то есть сверхускоренными темпами.
Задачи по проведению индустриализации должны были быть решены в период первых трёх пятилеток: 1928-1932 и 1933-1937 гг.Третья пятилетка- 1938-1942 была прервана войной.
Основное содержание индустриализации
Первая пятилетка: 1928-1932
Построено более 1500 предприятий
Национальный доход увеличился в 2 раза
Построена электростанция Днепрогэс - крупнейшая в мире ( 1932)
Введены в строй металлургические заводы: в Магнитогорске(1932), Липецке и Челябинске ( 1933), Новокузнецке, Норильске, Свердловске- Уралмаш( 1933)
Тракторные заводы: в Сталинграде ( 1930), Челябинске и Харькове (1931), Нижнем Тагиле.
Автомобильные заводы: ГАЗ ( 1932) и ЗИС.
Создан Кузбасс
Введена Туркестано-Сибирская ж.д. (1930)
Построен Беломорканал в 1931-1933, это была первая масштабная стройка и использованием труда заключённых.
Ликвидирована безработица, введён 7-часовой рабочий день.
2 –е место в мире по выплавке чугуна, добыче нефти, по машиностроению. 3-е место по производству электроэнергии.
Вторая пятилетка: 1933-1937
Построено 4500 крупных объектов
Строительство в Москве метро ( 1-я линия - в 1935 году)
Канал Москва-Волга(1937)
Новые военные заводы, развитие отечественной авиации.
934- установлена высшее степень отличия- Герой Советского Союза.
Третья пятилетка: 1938-1942
До июня 1941 года введено более 3000промышленных предприятий.
Угличская и Комсомольская гидроэлектростанции
Металлургические заводы: Новотагильский и Петровск-Забайкальский
Медеплавильные заводы: Среднеуральский и Балшахский
Чи пам’ятаєте ви, що означають поняття «композитори-класики» й «класична музика»?
музичній культурі Європи наприкінці XVIII — на початку XIX ст. відбулися кардинальні зміни. Це був час тництва з його головною світоглядною ідеєю — вірою в розум людини, час великих учених, філософів, літераторів, митців. Як і в інших видах мистецтва, у музиці на зміну бароко і рококо прийшов стиль класицизм, який відображав гармонійну впорядкованість світу. Вершинне досягнення цього стилю — творчість представників так званої віденської класичної школи. До неї належать австрійські композитори Франц Йозеф Гайдн (1732-1809) і Вольфганг Амадей Моцарт (17561791), а також німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827).Усі вони жили й творили у Відні (звідси й походить назва школи) і, незважаючи на відмінності глибоко індивідуальних авторських стилів, стали засновниками класичних канонів у музиці. Ці канони служили взірцями для наслідування багатьом наступним поколінням музикантів. Найвищі досягнення комиозиторів-класиків належать до розвитку таких жанрів, як соната, концерт, симфонія, квартет, де вони створили чіткі правила побудови музичної форми й основні прийоми музичного розвитку. Отже, не дивно, що твори, які досягають подібної художньої досконалості, називають класичною музикою або музичною класикою.Пригадайте, які сонати ви слухали? Для яких інструментів вони були написані? Хто автор музики?
Соната — циклічний твір, у якому частини об’єднані спільним задумом, а їхня послідовність зумовлена образним змістом, єдиною ідеєю. У класичній сонаті зазвичай три частини, перша з яких написана в сонатній формі. Темповий контраст частин циклу такий: перша — швидка, друга — повільна, третя — знову швидка. За характером музики вони також різняться. Як саме? Драматургія сонати передбачає енергійні образи в першій частині, ліричний відступ — у другій, а потім — урочисто-святковий фінал. Загальна схема побудови сонати може змінюватися, варіюватися, складатися з іншої кількості частин (нерідко з чотирьох), але за кожною закріплюється своя «роль» у циклі. Принцип контрастного зіставлення зачищається основним для цього жанру.
Контраст важливий і для драматургії сонатної форми, де розвиток музики можна порівняти з дією у драматичному творі. Спочатку композитор знайомить нас з основними дійовими особами — контрастними музичними темами: головною і побічною партіями (ГП і ПП). Відбувається їх експонування, ніби «зав’язка драми». Потім теми розвиваються.
музична дія загострюється, досягає кульмінації, після чого наступає «розв’язка дії», головна і побічна теми повторюються, але вже у видозміненому вигляді.
Таким чином, сонатна форма складається з таких основних розділів:
• експозиція — експонування основних тем, «зав’язка»;
• розробка — розвиток основних тем;
• реприза — видозмінене повторення тем, завершення дії, «розв’язка». Отже, у сонаті можемо гати гармонійну упорядкованість форми, певну симетричність, подібну до архітектурних форм класицизму.
Курс на индустриализацию в СССР был взят на 14 съезде партии в декабре 1925 года, причём она проводилась форсированными, то есть сверхускоренными темпами.
Задачи по проведению индустриализации должны были быть решены в период первых трёх пятилеток: 1928-1932 и 1933-1937 гг.Третья пятилетка- 1938-1942 была прервана войной.
Основное содержание индустриализацииПервая пятилетка: 1928-1932
Построено более 1500 предприятий
Национальный доход увеличился в 2 раза
Построена электростанция Днепрогэс - крупнейшая в мире ( 1932)
Введены в строй металлургические заводы: в Магнитогорске(1932), Липецке и Челябинске ( 1933), Новокузнецке, Норильске, Свердловске- Уралмаш( 1933)
Тракторные заводы: в Сталинграде ( 1930), Челябинске и Харькове (1931), Нижнем Тагиле.
Автомобильные заводы: ГАЗ ( 1932) и ЗИС.
Создан Кузбасс
Введена Туркестано-Сибирская ж.д. (1930)
Построен Беломорканал в 1931-1933, это была первая масштабная стройка и использованием труда заключённых.
Ликвидирована безработица, введён 7-часовой рабочий день.
2 –е место в мире по выплавке чугуна, добыче нефти, по машиностроению. 3-е место по производству электроэнергии.
Вторая пятилетка: 1933-1937
Построено 4500 крупных объектов
Строительство в Москве метро ( 1-я линия - в 1935 году)
Канал Москва-Волга(1937)
Новые военные заводы, развитие отечественной авиации.
934- установлена высшее степень отличия- Герой Советского Союза.
Третья пятилетка: 1938-1942
До июня 1941 года введено более 3000промышленных предприятий.
Угличская и Комсомольская гидроэлектростанции
Металлургические заводы: Новотагильский и Петровск-Забайкальский
Медеплавильные заводы: Среднеуральский и Балшахский
Уфимский нефтеперерабатывающий завод.
Чи пам’ятаєте ви, що означають поняття «композитори-класики» й «класична музика»?
музичній культурі Європи наприкінці XVIII — на початку XIX ст. відбулися кардинальні зміни. Це був час тництва з його головною світоглядною ідеєю — вірою в розум людини, час великих учених, філософів, літераторів, митців. Як і в інших видах мистецтва, у музиці на зміну бароко і рококо прийшов стиль класицизм, який відображав гармонійну впорядкованість світу. Вершинне досягнення цього стилю — творчість представників так званої віденської класичної школи. До неї належать австрійські композитори Франц Йозеф Гайдн (1732-1809) і Вольфганг Амадей Моцарт (17561791), а також німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827).Усі вони жили й творили у Відні (звідси й походить назва школи) і, незважаючи на відмінності глибоко індивідуальних авторських стилів, стали засновниками класичних канонів у музиці. Ці канони служили взірцями для наслідування багатьом наступним поколінням музикантів. Найвищі досягнення комиозиторів-класиків належать до розвитку таких жанрів, як соната, концерт, симфонія, квартет, де вони створили чіткі правила побудови музичної форми й основні прийоми музичного розвитку. Отже, не дивно, що твори, які досягають подібної художньої досконалості, називають класичною музикою або музичною класикою.Пригадайте, які сонати ви слухали? Для яких інструментів вони були написані? Хто автор музики?
Соната — циклічний твір, у якому частини об’єднані спільним задумом, а їхня послідовність зумовлена образним змістом, єдиною ідеєю. У класичній сонаті зазвичай три частини, перша з яких написана в сонатній формі. Темповий контраст частин циклу такий: перша — швидка, друга — повільна, третя — знову швидка. За характером музики вони також різняться. Як саме? Драматургія сонати передбачає енергійні образи в першій частині, ліричний відступ — у другій, а потім — урочисто-святковий фінал. Загальна схема побудови сонати може змінюватися, варіюватися, складатися з іншої кількості частин (нерідко з чотирьох), але за кожною закріплюється своя «роль» у циклі. Принцип контрастного зіставлення зачищається основним для цього жанру.
Контраст важливий і для драматургії сонатної форми, де розвиток музики можна порівняти з дією у драматичному творі. Спочатку композитор знайомить нас з основними дійовими особами — контрастними музичними темами: головною і побічною партіями (ГП і ПП). Відбувається їх експонування, ніби «зав’язка драми». Потім теми розвиваються.
музична дія загострюється, досягає кульмінації, після чого наступає «розв’язка дії», головна і побічна теми повторюються, але вже у видозміненому вигляді.
Таким чином, сонатна форма складається з таких основних розділів:
• експозиція — експонування основних тем, «зав’язка»;
• розробка — розвиток основних тем;
• реприза — видозмінене повторення тем, завершення дії, «розв’язка». Отже, у сонаті можемо гати гармонійну упорядкованість форми, певну симетричність, подібну до архітектурних форм класицизму.