Средних веков. рабочая тетрадь (п.а. баранов) 6 класс какие положения относятся к причинам побед арабов над соседними странами? укажите верный ответ,отметив соответствующую цифру. а)наличие наёмников в войске арабов б)перенос столицы арабского халифата в город багдад в)наличие у арабов религиозной веры в справедливость войны г)наличие у арабов сильной конницы д)внутренняя ослабленность противостоящих арабам стран е)отказ арабов от притеснения христиан и иудеев 1)авде 2)бвгд 3)вгде 4)абгд
Объяснение:
Скоріше за все генуезькі біженці змогли недалеко поширити чуму — весною 1347 р. вона була зафіксована в Константинополі, а звідти поширилася на Балкани і узбережжя Анатолії. Візантійський історик Никифор Григорій[en] у 16-му томі своєї праці «Історія Візантії» так виклав ці події: «Близько цього часу опанувала людей тяжка чумоподібна хвороба, яка, рухаючись від Скіфії і від гирл Дунаю, панувала ще у першу весну. Вона залишалася весь цей рік, проходячи тільки по берегах, і спустошувала як міста, так і села, і наші, і все, які послідовно простягаються до Гада[21] і Стовпів Геркулесових. Наступного року вона відправилася і до островів Егейського моря; потім вразила Родос, також Кіпр і жителів інших островів» Візантійський імператор Іоанн VI Кантакузин також вказував на те, що чума почалася навесні 1347 р. у «країні гіперборейських скіфів» (Таврія) і поширилася на Понт, Фракію, Македонію, Грецію, Італію, острови Середземного моря, Єгипет, Лівію, Юдею, Сирію.
Влітку 1347 р. хвороба дісталася до Єгипту, Сирії і Месопотамії, восени — до Італії (Венеція, П'яченца, Сардинія). Є думки, що саме тоді зрештою допливли до батьківщини генуезці,[22] хоча це викликає значні сумніви. Жителі Генуї (згідно зі свідченями Г. де Мюссе) не пустили корабель зі своїми хворими земляками. Він, начебто, був змушений пристати до Марселя. Дванадцять галер прибило до узбережжя Сицилії. І моровиця поширилася по Європі…
1 листопада 1347 р. спалах чуми відмічений у Марселі. Є легенда, що генуезці цілком не винні, вони по дорозі мовляв усі загинули, а якраз марсельські моряки занесли чуму після того, як в Середземному морі побачили корабель, над яким кружляла величезна кількість птахів. Французи наблизилися до нього і побачили, що весь екіпаж мертвий, а птахи клюють трупи людей, по палубі шастають чорні пацюки. Було також багато дохлих пацюків. Поки моряки допливли до Марселя, багато з них вже захворіли…
У січні 1348 р. «Чорна смерть» дійшла до Авіньйона[23], потім почалося поширення її по теренах Франції. В Авіньйоні смертність була так велика, що не було ніякої можливості ховати небіжчиків у землі. Тоді папа Климент VI освятив річку і урочисто благословив кидати в неї тіла померлих від чуми людей.
До початку 1348 р. чума вже поширилась по Іспанії, де загинули королева Арагону і король Кастилії. До кінця січня чумою були охоплені всі великі порти південної Європи, у Середземному морі плавали кораблі, повні трупів.
Жизнь в скученных условиях, где хочешь не хочешь, а делишь с соседями места общего пользования - коридоры, кухня, санузел, разумеется сплошь и рядом вызывали напряженные отношения между соседями, а выражение "коммунальная кухня" стало просто нарицательным как символ склок и дрязг. Скандалы могли вызывать самые простые вещи, например, кто-то из соседей постоянно забывает выключать свет в общих местах и тому подобное.
Хотя, если коммуна была не очень большой, допустим 2-3 семьи, а жильцы были хорошими людьми, то вполне могли сложиться нормальные добрососедские отношения, когда соседи даже друг другу в трудные моменты.
То есть, очень многое зависело от того, какой подбирался контингент жильцов, хотя даже при самых милых соседях стоять в очередь в общий туалет или душ не очень интересно.