У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.
Предыстория – это период, который начинается с появления человека около пяти миллионов лет назад и заканчивается изобретением письма около 6000 лет назад.
Это длительный период, разделенный на три этапа: эпоха палеолита, эпоха неолита и эпоха металла.
Палеолитическая эра началась с наших первых предков и закончилась около 10000 лет назад. В этот период люди использовали инструменты из камня и жили на охоте и собирательстве.
В эпоху неолита, которая началась около 10 000 лет назад, люди жили в деревнях. Человеческие сообщества обрабатывали землю и разводили скот. Сельское хозяйство и животноводство породили продуктивную экономику.
Мы называем эпоху металла периодом, который начался около 7000 лет назад, когда люди начали делать объекты из металлов.
В итоге, можно сказать, что период предыстории заложил основы социальной (сожительство в группах), экономической (бартер, ведение хозяйства и так далее) и политической (в первобытном смысле: правила, которые со временем и стали законами и тому подобное) систем жизни людей. Оценить качество этих структур сложно, учитывая, что нет никаких письменных упоминаний. Но, смотря на прогрессирующую тенденцию развития (по эпохам) можно уверено сказать, что именно предыстория заложила основы современного бытия.
У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.
Предыстория – это период, который начинается с появления человека около пяти миллионов лет назад и заканчивается изобретением письма около 6000 лет назад.
Это длительный период, разделенный на три этапа: эпоха палеолита, эпоха неолита и эпоха металла.
Палеолитическая эра началась с наших первых предков и закончилась около 10000 лет назад. В этот период люди использовали инструменты из камня и жили на охоте и собирательстве.
В эпоху неолита, которая началась около 10 000 лет назад, люди жили в деревнях. Человеческие сообщества обрабатывали землю и разводили скот. Сельское хозяйство и животноводство породили продуктивную экономику.
Мы называем эпоху металла периодом, который начался около 7000 лет назад, когда люди начали делать объекты из металлов.
В итоге, можно сказать, что период предыстории заложил основы социальной (сожительство в группах), экономической (бартер, ведение хозяйства и так далее) и политической (в первобытном смысле: правила, которые со временем и стали законами и тому подобное) систем жизни людей. Оценить качество этих структур сложно, учитывая, что нет никаких письменных упоминаний. Но, смотря на прогрессирующую тенденцию развития (по эпохам) можно уверено сказать, что именно предыстория заложила основы современного бытия.