Війна принесла українським землям руйнацію сільського господарства, гальмування поступального розвитку, зміни структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу. У Галичині за роки війни було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. На Буковині в цей часкількість коней та свиней зменшилось на 60%, овець - на 47%. Не на багато кращою була ситуація і в Нвддніпрянській Україні. Якщо 1913 року тут діяло 3381 підприємство, то 1915 року - лише 2849. На 1917 рік з 4 млн селянських господарств 1,8 млн дворів було без коней. У цей час у селах залишилося майже 39% працездатних чоловіків. Отже, сільське господарство у роки Першої світової війни занепало та не мало змоги нормально розвиватися.