Внутрішня:1.Підтримка англіканської церкви -Відновлення верховенства королівської влади над церквою 1559 р -Прийняття в якості основи англіканської церкви нового очищеного кальвіністського віровчення ( «39 статей», 1571 р .; від кальвінізму – абсолютне приречення, святе письмо – єдине джерело віри, від католицизму – вчення про єдинорятівну силу церкви). 2.Проведення політики протекціонізму (підтримки національного виробника). -утворення торгових кампаній «купців-авантюристів» на акціонерній основі (1554 р. – Московська компанія, після експедиції Уіллобі – Ченслера; 1581 року – Левантійська компанія 1600 р – Ост-Індська компанія). -утворення Лондонській біржі (1571г.)
Зовнішня:1. Протистояння з Іспанією. Війна з іспанським флотом Френсіса Дрейка, Джона Хоукінса. Відкрита підтримка Англією Нідерландів. 1587 р. – страта шотландської королеви католички Марії Стюарт, як привід для початку військових дій проти Англії з боку Філіпа II Іспанського. Формується флот з 134 кораблів і 20 тис. чол. (ком. – адмірал Медіна Сидонія). 1588 г. – знищення іспанської Непереможної армади. Частково – в артилерійських боях в протоці Ла-Манш Френсісом Дрейком, частково – штормом в Північному морі на півночі Шотландії. 1596-1597, 1599 року – нові напади іспанців на Британські острови Результат: Іспанія втрачає гегемонію на морі. 2. Захоплення колоній. 1584 – заснування першої англійської колонії Вірджинія сером Уолтером Райлі.
Эпо́ха Просвеще́ния — одна из ключевых эпох в истории европейской культуры, связанная с развитием научной, философской и общественной мысли. В основе этого интеллектуального движения лежали рационализм и свободомыслие.
Титульный лист французской Энциклопедии Дидро и Д’Аламбера
Начавшись в Англии под влиянием научной революции XVII века, это движение распространилось на Францию, Германию, Россию и охватило другие страны Европы. Особенно влиятельными были французские просветители, ставшие «властителями дум». Принципы Просвещения были положены в основу американской Декларации независимости и французской Декларации прав человека и гражданина.
Интеллектуальное движение этой эпохи оказало большое влияние на последовавшие изменения в этике и социальной жизни Европы и Америки, борьбу за национальную независимость американских колоний европейских стран, отмену рабства, формулирование прав человека. Кроме того, оно поколебало авторитет аристократии и влияние церкви на социальную, интеллектуальную и культурную жизнь.
«Рассуждение о методе» Декарта
Собственно термин просвещение пришёл в русский язык, как и в английский (The Enlightenment) и немецкий (Zeitalter der Aufklärung) из французского (siècle des lumières) и преимущественно относится к философскому течению XVIII века. Вместе с тем, он не является названием некой философской школы, поскольку взгляды философов Просвещения нередко существенно различались между собой и противоречили друг другу. Поэтому просвещение считают не столько комплексом идей, сколько определённым направлением философской мысли. В основе философии Просвещения лежала критика существовавших в то время традиционных институтов, обычаев и морали[1].
Относительно датировки данной мировоззренческой эпохи единого мнения не существует. Одни историки относят её начало к концу XVII века, другие — к середине XVIII века[2]. В XVII веке основы рационализма закладывал Декарт в своей работе «Рассуждение о методе» (1637). Конец эпохи Просвещения нередко связывают со смертью Вольтера (1778) (в том же году сконч
Внутрішня:1.Підтримка англіканської церкви -Відновлення верховенства королівської влади над церквою 1559 р -Прийняття в якості основи англіканської церкви нового очищеного кальвіністського віровчення ( «39 статей», 1571 р .; від кальвінізму – абсолютне приречення, святе письмо – єдине джерело віри, від католицизму – вчення про єдинорятівну силу церкви). 2.Проведення політики протекціонізму (підтримки національного виробника). -утворення торгових кампаній «купців-авантюристів» на акціонерній основі (1554 р. – Московська компанія, після експедиції Уіллобі – Ченслера; 1581 року – Левантійська компанія 1600 р – Ост-Індська компанія). -утворення Лондонській біржі (1571г.)
Зовнішня:1. Протистояння з Іспанією. Війна з іспанським флотом Френсіса Дрейка, Джона Хоукінса. Відкрита підтримка Англією Нідерландів. 1587 р. – страта шотландської королеви католички Марії Стюарт, як привід для початку військових дій проти Англії з боку Філіпа II Іспанського. Формується флот з 134 кораблів і 20 тис. чол. (ком. – адмірал Медіна Сидонія). 1588 г. – знищення іспанської Непереможної армади. Частково – в артилерійських боях в протоці Ла-Манш Френсісом Дрейком, частково – штормом в Північному морі на півночі Шотландії. 1596-1597, 1599 року – нові напади іспанців на Британські острови Результат: Іспанія втрачає гегемонію на морі. 2. Захоплення колоній. 1584 – заснування першої англійської колонії Вірджинія сером Уолтером Райлі.
Сподіваюсь до
Эпо́ха Просвеще́ния — одна из ключевых эпох в истории европейской культуры, связанная с развитием научной, философской и общественной мысли. В основе этого интеллектуального движения лежали рационализм и свободомыслие.
Титульный лист французской Энциклопедии Дидро и Д’Аламбера
Начавшись в Англии под влиянием научной революции XVII века, это движение распространилось на Францию, Германию, Россию и охватило другие страны Европы. Особенно влиятельными были французские просветители, ставшие «властителями дум». Принципы Просвещения были положены в основу американской Декларации независимости и французской Декларации прав человека и гражданина.
Интеллектуальное движение этой эпохи оказало большое влияние на последовавшие изменения в этике и социальной жизни Европы и Америки, борьбу за национальную независимость американских колоний европейских стран, отмену рабства, формулирование прав человека. Кроме того, оно поколебало авторитет аристократии и влияние церкви на социальную, интеллектуальную и культурную жизнь.
«Рассуждение о методе» Декарта
Собственно термин просвещение пришёл в русский язык, как и в английский (The Enlightenment) и немецкий (Zeitalter der Aufklärung) из французского (siècle des lumières) и преимущественно относится к философскому течению XVIII века. Вместе с тем, он не является названием некой философской школы, поскольку взгляды философов Просвещения нередко существенно различались между собой и противоречили друг другу. Поэтому просвещение считают не столько комплексом идей, сколько определённым направлением философской мысли. В основе философии Просвещения лежала критика существовавших в то время традиционных институтов, обычаев и морали[1].
Относительно датировки данной мировоззренческой эпохи единого мнения не существует. Одни историки относят её начало к концу XVII века, другие — к середине XVIII века[2]. В XVII веке основы рационализма закладывал Декарт в своей работе «Рассуждение о методе» (1637). Конец эпохи Просвещения нередко связывают со смертью Вольтера (1778) (в том же году сконч