1. Холопом становился человек, взявший в долг и не сумевший вернуть взятое.Он должен был работать на того, кому должен, пока не расплатиться. Либо не умрет его ссудодатель. 2. Если холоп при этом совершал побег, он становился "полным" холопом и не мог освободиться. Позже холопство стало пополняться потомками ( детьми и внуками) холопов. Во времена Московского царства холопы не несли обязанностей в пользу государства.За них отвечал их владелец. Многие крестьяне видели для себя выход в том чтобы не платить государственные подати записывались в холопы.Соборное уложение 1649 г. запретило брать запись в холопы. За запись в холопы ожидал кнут и ссылка в Сибирь.
1. Чому розвиток капіталістичних відносин на початку ХХ ст. породив
революційну ситуацію в Україні?
Знищення російським царизмом наприкінці ХVІІІ ст. української державності на Лівобережжі і Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори виганяли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти. Переважна більшість українського панства одержала звання російських дворян (такими імперські власті визнали майже 25 тис. шляхетських родин колишньої Гетьманщини).
Усі верстви населення Росії зазнавали утисків, але особливо важкого економічного і політичного гніту зазнавав робітничий клас, у тому числі і в Україні. Робітники змушені були працювати по 12–13 годин на добу, одержуючи мізерну платню, нескінченні штрафи, жахливі житлові умови, каліцтво, захворювання. Світова економічна криза 1900–1903 рр. охопила і царську Росію , що привело до закриття чи розорення ряду заводів та фабрик, а отже зросло безробіття. Користуючись зростанням армії безробітних, капіталісти посилили експлуатацію, продовжили тривалість робочого дня, знизили зарплату. А це, в свою чергу, штовхнуло робітників до вияву непокори. У травні 1900 р. відбувся масовий політичний виступ харківських пролетарів. У 1901–1902 рр. політичні страйки і демонстрації пройшли вже у Києві, Катеринославі, Одесі. Закавказький страйк 1903 р. перекинувся на всі промислові центри України.
Наростав і селянський рух, особливо навесні 1902 р. у Полтавській та Харківській губерніях, де було розгромлено 105 поміщицьких економій. Уряд відповів жорстокими розправами. Що призвело до роволюційних ситуацій в Україні.
2. Если холоп при этом совершал побег, он становился "полным" холопом и не мог освободиться.
Позже холопство стало пополняться потомками ( детьми и внуками) холопов. Во времена Московского царства холопы не несли обязанностей в пользу государства.За них отвечал их владелец. Многие крестьяне видели для себя выход в том чтобы не платить государственные подати записывались в холопы.Соборное уложение 1649 г. запретило брать запись в холопы. За запись в холопы ожидал кнут и ссылка в Сибирь.
1. Чому розвиток капіталістичних відносин на початку ХХ ст. породив
революційну ситуацію в Україні?
Знищення російським царизмом наприкінці ХVІІІ ст. української державності на Лівобережжі і Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори виганяли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти. Переважна більшість українського панства одержала звання російських дворян (такими імперські власті визнали майже 25 тис. шляхетських родин колишньої Гетьманщини).
Усі верстви населення Росії зазнавали утисків, але особливо важкого економічного і політичного гніту зазнавав робітничий клас, у тому числі і в Україні. Робітники змушені були працювати по 12–13 годин на добу, одержуючи мізерну платню, нескінченні штрафи, жахливі житлові умови, каліцтво, захворювання. Світова економічна криза 1900–1903 рр. охопила і царську Росію , що привело до закриття чи розорення ряду заводів та фабрик, а отже зросло безробіття. Користуючись зростанням армії безробітних, капіталісти посилили експлуатацію, продовжили тривалість робочого дня, знизили зарплату. А це, в свою чергу, штовхнуло робітників до вияву непокори. У травні 1900 р. відбувся масовий політичний виступ харківських пролетарів. У 1901–1902 рр. політичні страйки і демонстрації пройшли вже у Києві, Катеринославі, Одесі. Закавказький страйк 1903 р. перекинувся на всі промислові центри України.
Наростав і селянський рух, особливо навесні 1902 р. у Полтавській та Харківській губерніях, де було розгромлено 105 поміщицьких економій. Уряд відповів жорстокими розправами. Що призвело до роволюційних ситуацій в Україні.
Объяснение: