25 квітня 1920 р. – початок виступу польсько-українських військ проти червоної армії. Польща як держава виникла восени 1918р. диктатором стає Пілсудський, який ставив за мету відновлення Польщі в кордонах 1772 р. 6 травня 1920р. поляки та військові частини УНР увійшли до Києва, бо 21-24 квітня 1920р. між Пілсудським і Петлюрою підписано Варшавський договір. Положення договору: Польща визнає УНР на чолі з Д, УНР передає Польщі території ЗУНР:Галичину, Зх.Волинь, частину Полісся, Лемківщини, Посяння і Холмщини. Основні умови: а)спільні воєнні дії проти більшовиків на території України;б)збройні сили УНР підпорядковуються польському командуванню;в)укр.-пол. Війська на території України утримуються за рахунок укр.уряду.
За цих обставин у жовтні 1920 р. між Польщею та радянською Росією було укладено перемир'я, яке примусило 35-тисячне військо УНР вести боротьбу самостійно без найменших шансів на успіх. 18 березня 1921 р. між протидіючими сторонами було укладено Ризький мирний договір, суть якого полягала у визнанні Польщею існування УСРР та переході під контроль польської держави Підляшшя, Холмщини, Західної Волині та Західного Полісся. Після того, як у листопаді 1920 р. ціною величезних втрат радянські війська вибили Врангеля з Криму та розгромили основні сили махновських повстанських загонів, громадянська війна в Україні фактично завершилася. Отже, укладена Польщею та УНР Варшавська угода не досягла своєї мети і не дала змоги реалізувати плани ні Ю. Пілсудському, ні С. Петлюрі. Не виправдали себе розрахунки на слабкість Червоної армії, критичність ситуації в радянській державі, на до Антанти та на вибух антибільшовицького повстання тощо. Відповіддю на швидкий наступ польсько-українського війська став потужний контрнаступ більшовицьких сил. Водночас були прорахунки і з радянської сторони. Її сподівання на спалах революції у Німеччині, розгортання світової революції, пролетарську солідарність та широку підтримку більшовицької політики трудящими світу зазнали краху. Завершення громадянської війни засвідчувало не тільки перемогу радянської влади на теренах колишньої Російської імперії, а й поразку національно-патріотичних сил та болючий територіальний розкол українських земель.
2-На фронт из Казахской ССР было мобилизовано более 1 миллиона 200 тысяч солдат, 12 стрелковых, 4 кавалерийские дивизии, 7 стрелковых бригад, около 50 отдельных полков и батальонов.Зачастую казахстанцы попадали на одни из самых опасных участков фронта. Подвиги воинов из Казахской ССР высоко оценил маршал Советского Союза Георгий Жуков.
3-памятники, название улиц, музеи Великой Отечественной войны, празднование дня Победы.
4-1 Асеев, Григорий Сафронович 1920—1944 с. Петропавловка (Кокчетавская область, Казахстан)
2 Афанасьев, Никифор Самсонович 1910—1980 с. Мухор-Тала (Заиграевский район Бурятии)
Илья Васильевич 1903—1980 улус Молоевский, Иркутская губерния (Усть-Ордынский Бурятский округ)
4 Баннов, Павел Илларионович 1917—1959 с. Новодесятниково (Кяхтинский район Бурятии)
6 Быстрых, Борис Степанович 1916—1943 г. Мысовск (г. Бабушкин, Кабанский район Бурятии)
5-Госуда́рственный комите́т СССР, госуда́рственный комите́т Сове́та Мини́стров СССР[1] (аббр. разг. госкомитет) — центральный орган государственного управления в СССР, осуществлявший межотраслевое управление. Наряду с союзными министерствами и агентствами госкомитеты осуществляли свою деятельность в рамках правительства СССР.
6-8 мая 1945 года в предместье Берлина Карлсхорсте в 22 часа 43 минуты по центрально-европейскому времени (9 мая в 0:43 по московскому времени) был подписан окончательный Акт о безоговорочной капитуляции фашистской Германии и ее вооруженных сил.
7-"Все для фронта, все для Победы!" - таков был девиз для миллионов граждан Советского Союза на протяжении всей кровопролитной войны. Значительный вклад в борьбе с нацистской Германией внесли и казахстанцы. В годы войны страна обеспечивала фронт продуктами питания, металлами - медью, свинцом, углем и нефтью.
8-Улицам Октябрьского района города Улан-Удэ присвоены имена Героев Советского Союза: Базара Ринчиновича Ринчино, Петра Тимофеевича Харитонова, Василия Харинаевича Хантаева, Жамбыла Ешеевича Тулаева, Гармажапа Аюровича Гармаева, Осипа Андреевича Денисова.
Имена Героев Советского Союза Владимира Бузинаевича Борсоева, Григория Сафроновича Асеева, Дармы Жанаевича Жанаева, Константина Владимировича Оцимика, полного кавалера ордена Славы Петра Капитоновича Радикальцева присвоены улицам Советского района.
Имена Героев Советского Союза — Николая Якимовича Клыпина, Ивана Матвеевича Чертенкова, Прокопия Федоровича Сенчихина, Дорофея Тимофеевича Левченко, Изота Антоновича Вакарина, Юрия Александровича Гарнаева, Ильи Васильевича Балдынова, Виктора Николаевича Яшина — присвоены улицам Железнодорожного района г. Улан-Удэ. Имя Героя Советского Союза Сергея Николаевича Орешкова носит поселок и парк культуры ЛВРЗ.
10-Московская битва — отражение советскими войсками немецкого наступления (имевшего кодовое название «Тайфун») на Москву зимой (5-6 декабря) 1941 года.
Операция «Тайфун» (1989) — последняя операция Советской Армии в ходе Афганской войны.
Радянсько-польська війна та Україна
25 квітня 1920 р. – початок виступу польсько-українських військ проти червоної армії. Польща як держава виникла восени 1918р. диктатором стає Пілсудський, який ставив за мету відновлення Польщі в кордонах 1772 р. 6 травня 1920р. поляки та військові частини УНР увійшли до Києва, бо 21-24 квітня 1920р. між Пілсудським і Петлюрою підписано Варшавський договір. Положення договору: Польща визнає УНР на чолі з Д, УНР передає Польщі території ЗУНР:Галичину, Зх.Волинь, частину Полісся, Лемківщини, Посяння і Холмщини. Основні умови: а)спільні воєнні дії проти більшовиків на території України;б)збройні сили УНР підпорядковуються польському командуванню;в)укр.-пол. Війська на території України утримуються за рахунок укр.уряду.
За цих обставин у жовтні 1920 р. між Польщею та радянською Росією було укладено перемир'я, яке примусило 35-тисячне військо УНР вести боротьбу самостійно без найменших шансів на успіх. 18 березня 1921 р. між протидіючими сторонами було укладено Ризький мирний договір, суть якого полягала у визнанні Польщею існування УСРР та переході під контроль польської держави Підляшшя, Холмщини, Західної Волині та Західного Полісся. Після того, як у листопаді 1920 р. ціною величезних втрат радянські війська вибили Врангеля з Криму та розгромили основні сили махновських повстанських загонів, громадянська війна в Україні фактично завершилася. Отже, укладена Польщею та УНР Варшавська угода не досягла своєї мети і не дала змоги реалізувати плани ні Ю. Пілсудському, ні С. Петлюрі. Не виправдали себе розрахунки на слабкість Червоної армії, критичність ситуації в радянській державі, на до Антанти та на вибух антибільшовицького повстання тощо. Відповіддю на швидкий наступ польсько-українського війська став потужний контрнаступ більшовицьких сил. Водночас були прорахунки і з радянської сторони. Її сподівання на спалах революції у Німеччині, розгортання світової революції, пролетарську солідарність та широку підтримку більшовицької політики трудящими світу зазнали краху. Завершення громадянської війни засвідчувало не тільки перемогу радянської влади на теренах колишньої Російської імперії, а й поразку національно-патріотичних сил та болючий територіальний розкол українських земель.
Объяснение:
1- 1418 дней и ночей
2-На фронт из Казахской ССР было мобилизовано более 1 миллиона 200 тысяч солдат, 12 стрелковых, 4 кавалерийские дивизии, 7 стрелковых бригад, около 50 отдельных полков и батальонов.Зачастую казахстанцы попадали на одни из самых опасных участков фронта. Подвиги воинов из Казахской ССР высоко оценил маршал Советского Союза Георгий Жуков.
3-памятники, название улиц, музеи Великой Отечественной войны, празднование дня Победы.
4-1 Асеев, Григорий Сафронович 1920—1944 с. Петропавловка (Кокчетавская область, Казахстан)
2 Афанасьев, Никифор Самсонович 1910—1980 с. Мухор-Тала (Заиграевский район Бурятии)
Илья Васильевич 1903—1980 улус Молоевский, Иркутская губерния (Усть-Ордынский Бурятский округ)
4 Баннов, Павел Илларионович 1917—1959 с. Новодесятниково (Кяхтинский район Бурятии)
5 Борсоев, Владимир Бузинаевич 1906—1945 улус Холбот, Иркутская губерния (Усть-Ордынский Бурятский округ)
6 Быстрых, Борис Степанович 1916—1943 г. Мысовск (г. Бабушкин, Кабанский район Бурятии)
5-Госуда́рственный комите́т СССР, госуда́рственный комите́т Сове́та Мини́стров СССР[1] (аббр. разг. госкомитет) — центральный орган государственного управления в СССР, осуществлявший межотраслевое управление. Наряду с союзными министерствами и агентствами госкомитеты осуществляли свою деятельность в рамках правительства СССР.
6-8 мая 1945 года в предместье Берлина Карлсхорсте в 22 часа 43 минуты по центрально-европейскому времени (9 мая в 0:43 по московскому времени) был подписан окончательный Акт о безоговорочной капитуляции фашистской Германии и ее вооруженных сил.
7-"Все для фронта, все для Победы!" - таков был девиз для миллионов граждан Советского Союза на протяжении всей кровопролитной войны. Значительный вклад в борьбе с нацистской Германией внесли и казахстанцы. В годы войны страна обеспечивала фронт продуктами питания, металлами - медью, свинцом, углем и нефтью.
8-Улицам Октябрьского района города Улан-Удэ присвоены имена Героев Советского Союза: Базара Ринчиновича Ринчино, Петра Тимофеевича Харитонова, Василия Харинаевича Хантаева, Жамбыла Ешеевича Тулаева, Гармажапа Аюровича Гармаева, Осипа Андреевича Денисова.
Имена Героев Советского Союза Владимира Бузинаевича Борсоева, Григория Сафроновича Асеева, Дармы Жанаевича Жанаева, Константина Владимировича Оцимика, полного кавалера ордена Славы Петра Капитоновича Радикальцева присвоены улицам Советского района.
Имена Героев Советского Союза — Николая Якимовича Клыпина, Ивана Матвеевича Чертенкова, Прокопия Федоровича Сенчихина, Дорофея Тимофеевича Левченко, Изота Антоновича Вакарина, Юрия Александровича Гарнаева, Ильи Васильевича Балдынова, Виктора Николаевича Яшина — присвоены улицам Железнодорожного района г. Улан-Удэ. Имя Героя Советского Союза Сергея Николаевича Орешкова носит поселок и парк культуры ЛВРЗ.
10-Московская битва — отражение советскими войсками немецкого наступления (имевшего кодовое название «Тайфун») на Москву зимой (5-6 декабря) 1941 года.
Операция «Тайфун» (1989) — последняя операция Советской Армии в ходе Афганской войны.