Історичний портрет григорія павловича галагана

Григорій Ґалаґан (1819-1888) — народився у шляхетській українській родині. Закінчивши університет, він поступив на службу до Чернігівської палати де­ржавного майна. Зрозумівши, що на цій посаді він не має можливості допомагати простому лю­дові, йде у відставку. Г. Галаган бере активну участь у роботі Чернігівського губернського ко­мітету з поліпшення побуту селян, тобто займаєть­ся підготовкою реформи зі скасування кріпацтва. У 1878 р. він безкоштовно передав земству свій маєток, де згодом буде влаштовано навчальний за­клад. Допомагав меценат і громадам: його коштом певний час виходив історико-літературний часо­пис «Київська старовина». Визнанням його науко­во-організаційних здібностей стало обрання Г. Галагана. головою щойно створеного Південно-Західного відділення Російсько­го географічного товариства. За сприяння Галагана стали виходити «Запис­ки» відділення, збиралися музейна колекція та бібліотека, поширювалися програми збору відомостей про історико-культурні райони України. Трагічна смерть шістнадцятирічного сина Григорія Галагана Павла ста­ла поштовхом для створення навчального закладу для талановитих ді­тей з незаможних родин. Він купує садибу в Києві, де й розміщується

Колегія за типом англійських коледжів. До неї приймали учнів, які пройшли частковий курс гімназії; третина з них були дітьми з небагатих сі­мей, які навчалися безкоштовно. У Колегії працювали найкращі педагоги Києва, у тому числі університетські професори; навчальна програма скла­далася з п'яти мов, алгебри, геометрії, тригонометрії, фізики, географії, іс­торії, малювання, музики тощо. Вона підготувала чимало видатних науков­ців, наприклад, В. Липського та А. Кримського. Помер Г. Галаган у 1888 р.