ответ:Виховання – це цілеспрямований процес з передачі підростаючому поколінню накопиченого досвіду.
Основу спартанського виховання складало фізичний розвиток тіла, у зв’язку з чим навчанню грамоті відводилося дещо меншу увагу. Достатнім було сформувати у дітей первинні елементарні навички читання і письма. Основним же було виховання витривалості, терпимості, стійко переносити різні позбавлення, біль і холод. Саме загартоване тіло спартанського воїна було кінцевою метою всієї системи виховання.
Виховання дитини починалося з того моменту, коли батько приносив свого новонародженого сина на огляд старійшин. У процесі огляду дитини старійшини вирішували, ким вона буде, якщо дитина була міцною фізично, то їй дозволяли стати повноправним громадянином Спарти, якщо ж дитина була Хіла, то її зараховували до лав рабів. Незалежно від того, куди було прийнято рішення віддати дитину, до 7-ми років він виховувався в родині.
Даний звичай в даний час здається диким, але в той час, коли кожен воїн був опорою для збереження свободи народу і суверенітету держави, саме він гарантував формування дієздатної армії.
З 7-ми років хлопчиків селили в казарму, де вони виховувалися за особливою спартанською системою фізичного і духовного виховання.
Здоров’я зміцнювалося холодом, діти спали на солом’яних матрацах і не мали теплого одягу зовсім. Смирення формувалося поневіряннями і голодом, а терпіння за до перемагання болю. Не всім дітям судилося пройти такі випробування.
Кожен етап виховання був пов’язаний з етапами дорослішання дітей, і відповідно, зростала фізичне навантаження, а випробування посилювалися.
Для того, щоб стимулювати молодих людей на тренування і проходження випробувань, проводили спеціальні турніри між вихованцями. Переможців таких турнірів і змагань голосно вшановували і прославляли. Під час змагань перед вихованцями ставилося завдання – перемогти за всяку ціну. Не заборонялося, а навпаки, заохочувалося нанесень каліцтв під час боротьби.
У віці 15-16 років, вихованці отримували звання криптиян. Таке звання дозволяло юнакам брати участь у військових діях. Цей період був найбільш відповідальним у житті кожного юнака, так як вони всі проходили своєрідне посвячення у воїни, за до важких випробувань, участі у військових дій. Вихованці не просто вчилися виживати в будь-яких умовах, але і вчилися самостійно приймати рішення і забезпечувати себе необхідною їжею та одягом.
Ті вихованці, які успішно пройшли весь процес виховання, мали право приступати до глибокого освоєння військового мистецтва, яке викладалося на подальших етапах виховання. На наступних етапах виховання, фізичні навантаження були невід’ємною частиною життя вихованців.
Спартанська система виховання була передбачена не тільки для хлопчиків, але і дівчаток. Згодне думку старійшин, лише фізично міцні дівчатка могли вирости у фізично міцних жінок і народити здорове і повноцінне потомство.
У Спарті було рівноправність підлог, яке полягало в тому, що при бажанні дівчина могла разом з юнаками вивчати військове мистецтво і навіть брати участь у військових діях.
Борьба за свержение золотоордынского ига стала в xiii-xv вв. главной национальной . восстановление страны и ее дальнейшее развитие создали предпосылки для объединения земель. решался вопрос - вокруг какого центра объединятся земли. на лидерство претендовали, прежде всего, тверь и москва. тверское княжество как самостоятельный удел возникло в 1247 г., когда его получил младший брат александра невского - ярослав ярославич. после смерти александра невского ярослав стал великим князем (1263-1272). тверское княжество было тогда сильнейшим на руси. но не ему суждено было возглавить объединительный процесс. в конце хiii - начале xiv в. стремительно возвышается московское княжество. возвышение москвы. москва, которая была до нашествия монголо-татар небольшим пограничным пунктом владимиро-суздальского княжества, в начале xiv в. превращается в важный политический центр того времени. каковы были причины возвышения москвы? москва занимала выгодное центральное положение среди земель. с юга и востока ее прикрывали от ордынских вторжений суздальско-нижегородское и рязанское княжества, с северо-запада - тверское княжество и великий новгород. леса, окружавшие москву, были труднопроходимыми для монголо-татарской конницы. все это вызвало приток населения на земли московского княжества. москва являлась центром развитого ремесла, сельскохозяйственного производства и торговли. она оказалась важным узлом сухопутных и водных путей, служивших как для торговли, так и для военных действий. через москва-реку и реку ока московское княжество имело выход на волгу, а через притоки волги и систему волоков оно было связано с новгородскими землями. возвышение москвы объясняется также целенаправленной, гибкой политикой московских князей, сумевших привлечь на свою сторону не только другие княжества, но и церковь. александр невский завещал москву младшему сыну даниилу. при нем она стала столицей княжества, самого, , захудалого и незавидного на руси. на рубеже xiii и xiv столетий его территория заметно расширяется: в нее включают коломну (1300 г.) и можайск (1303 г.) с их землями, захваченными полками даниила и его сына юрия. по завешанию князя ивана дмитриевича, бездетного внука невского, к москве переходит переяславское княжество. а юрий данилович московский в первой четверти xiv в. уже ведет борьбу за владимирский престол со своим двоюродным дядей михаилом ярославичем тверским. тот получил ханский ярлык в 1304 г. юрий выступает против михаила и, женившись на сестре ордынского хана, становится владимирским великим князем (1318 схватка за власть не окончена - после казни в орде тверского князя михаила, разгромившего крупный татарский отряд, его сын дмитрий добивается своего: он убивает в орде юрия московского (1325 но и дмитрий гибнет в орде. все эти годы на руси царило, по словам летописей, "смятение" - города и села грабили и выжигали ордынские и свои же отряды. наконец, великим князем владимирским стал александр михайлович, брат казненного в орде дмитрия; московским великим князем - иван данилович, брат тоже казненного московского правителя. в 1327 г. в твери вспыхнуло восстание против ордынского баскака чол-хана началось оно на торгу - татарин отобрал лошадь у местного дьякона, и тот призвал на земляков сбежался народ, зазвучал набат собравшись на вече, тверичи вынесли решение о восстании они со всех сторон бросились на насильников и угнетателей, многих перебили. чол-хан и его приближенные укрылись в княжеском дворце, но его подожгли вместе с ордынцами. немногие оставшиеся в живых бежали в орду. иван данилович тут же поспешил к хану узбеку. вернувшись с татарским войском, огнем и мечом прошел по тверским местам. александр михайлович бежал в псков, потом в литву московский князь получил в награду новгород и кострому. владимир же, нижний новгород и городец хан вручил александру васильевичу, князю суздальскому; лишь после его кончины в 1332 г иван получил, наконец, ярлык на владимирское княжение. став правителем "надо всею землею", иван данилович старательно расширял свои земельные владения - прикупал, захватывал. в орде вел себя смиренно и льстиво, не скупился на подарки ханам и ханшам, князьям и мурзам. собирал и отвозил в орду дани и поборы со всей руси, беспощадно выколачивал их с подданных, подавлял всякую попытку протеста. часть собранного, оседала в его кремлевских подвалах. начиная с него, ярлык на владимирское княжение получали, за недолгими исключениями, московские правители. они возглавляли московско-владимирское княжество, одно из самых обширных государств в восточной европе.
ответ:Виховання – це цілеспрямований процес з передачі підростаючому поколінню накопиченого досвіду.
Основу спартанського виховання складало фізичний розвиток тіла, у зв’язку з чим навчанню грамоті відводилося дещо меншу увагу. Достатнім було сформувати у дітей первинні елементарні навички читання і письма. Основним же було виховання витривалості, терпимості, стійко переносити різні позбавлення, біль і холод. Саме загартоване тіло спартанського воїна було кінцевою метою всієї системи виховання.
Виховання дитини починалося з того моменту, коли батько приносив свого новонародженого сина на огляд старійшин. У процесі огляду дитини старійшини вирішували, ким вона буде, якщо дитина була міцною фізично, то їй дозволяли стати повноправним громадянином Спарти, якщо ж дитина була Хіла, то її зараховували до лав рабів. Незалежно від того, куди було прийнято рішення віддати дитину, до 7-ми років він виховувався в родині.
Даний звичай в даний час здається диким, але в той час, коли кожен воїн був опорою для збереження свободи народу і суверенітету держави, саме він гарантував формування дієздатної армії.
З 7-ми років хлопчиків селили в казарму, де вони виховувалися за особливою спартанською системою фізичного і духовного виховання.
Здоров’я зміцнювалося холодом, діти спали на солом’яних матрацах і не мали теплого одягу зовсім. Смирення формувалося поневіряннями і голодом, а терпіння за до перемагання болю. Не всім дітям судилося пройти такі випробування.
Кожен етап виховання був пов’язаний з етапами дорослішання дітей, і відповідно, зростала фізичне навантаження, а випробування посилювалися.
Для того, щоб стимулювати молодих людей на тренування і проходження випробувань, проводили спеціальні турніри між вихованцями. Переможців таких турнірів і змагань голосно вшановували і прославляли. Під час змагань перед вихованцями ставилося завдання – перемогти за всяку ціну. Не заборонялося, а навпаки, заохочувалося нанесень каліцтв під час боротьби.
У віці 15-16 років, вихованці отримували звання криптиян. Таке звання дозволяло юнакам брати участь у військових діях. Цей період був найбільш відповідальним у житті кожного юнака, так як вони всі проходили своєрідне посвячення у воїни, за до важких випробувань, участі у військових дій. Вихованці не просто вчилися виживати в будь-яких умовах, але і вчилися самостійно приймати рішення і забезпечувати себе необхідною їжею та одягом.
Ті вихованці, які успішно пройшли весь процес виховання, мали право приступати до глибокого освоєння військового мистецтва, яке викладалося на подальших етапах виховання. На наступних етапах виховання, фізичні навантаження були невід’ємною частиною життя вихованців.
Спартанська система виховання була передбачена не тільки для хлопчиків, але і дівчаток. Згодне думку старійшин, лише фізично міцні дівчатка могли вирости у фізично міцних жінок і народити здорове і повноцінне потомство.
У Спарті було рівноправність підлог, яке полягало в тому, що при бажанні дівчина могла разом з юнаками вивчати військове мистецтво і навіть брати участь у військових діях.
Объяснение: