С окончанием второй мировой войны СССР, внесший основной вклад в разгром фашизма, превратился в одну из ведущих держав, вырос его международный авторитет. Дипломатические отношения были установлены с 50 странами мира.
Однако, после второй мировой войны на мировой арене столкнулись две различные политические линии, противоположные платформы. Одну отстаивалиСоветский Союз и страны народной демократии, другую — капиталистические государства (США, Англия, Франция и др.). Противостояние этих двух систем привело к “холодной войне”.
Идеология и практика сталинизма наложила негативный отпечаток на взаимоотношения Советского Союза с внешним миром. Они базировались прежде всего на представлениях о неминуемом и близком крахе буржуазного строя, о непримиримости противоречий между социализмом и капитализмом, обострении идеологической борьбы по мере строительства социализма.
США, занявшие позицию лидера в результате изменения баланса сил, взяли на себя роль доминирующей силы в послевоенном мире.
В этой обстановке в международных отношениях возникла двухполюсная система, в которой роль главных антагонистов принадлежала СССР и США. Нередко истоки этого явления усматривают только в несовместимости идеологий двух “сверхдержав”, однако в основе их конфликта лежали и глубокие геополитические причины, столкновение интересов, прежде всего на европейском континенте.
1) Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів
2) Маючи, за різними підрахунками, від 5 до 12 млн мешканців та займаючи, в період свого розквіту близько 800 тисяч км² території (половина з них була у межах сучасної України), Русь була найбільшим державним утворенням середньовічної Європи. Найвище місце у суспільній ієрархії Руської держави посідали князі. Княжі воїни, старші й молодші дружинники утворювали клас вищої знаті, що їх ще називали — мужами. Велику вагу мали також купці, особливо ті, що займались міжнародною торгівлею. З дозволу князів вони мали власні дружини та організовували не тільки торгові, але й військові походи. Походи відбувались як на Чорне море — Крим та Константинополь, так й на Каспійське море, у Болгарію, на Кавказ та в інші регіони.
С окончанием второй мировой войны СССР, внесший основной вклад в разгром фашизма, превратился в одну из ведущих держав, вырос его международный авторитет. Дипломатические отношения были установлены с 50 странами мира.
Однако, после второй мировой войны на мировой арене столкнулись две различные политические линии, противоположные платформы. Одну отстаивалиСоветский Союз и страны народной демократии, другую — капиталистические государства (США, Англия, Франция и др.). Противостояние этих двух систем привело к “холодной войне”.
Идеология и практика сталинизма наложила негативный отпечаток на взаимоотношения Советского Союза с внешним миром. Они базировались прежде всего на представлениях о неминуемом и близком крахе буржуазного строя, о непримиримости противоречий между социализмом и капитализмом, обострении идеологической борьбы по мере строительства социализма.
США, занявшие позицию лидера в результате изменения баланса сил, взяли на себя роль доминирующей силы в послевоенном мире.
В этой обстановке в международных отношениях возникла двухполюсная система, в которой роль главных антагонистов принадлежала СССР и США. Нередко истоки этого явления усматривают только в несовместимости идеологий двух “сверхдержав”, однако в основе их конфликта лежали и глубокие геополитические причины, столкновение интересов, прежде всего на европейском континенте.
1) Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів
2) Маючи, за різними підрахунками, від 5 до 12 млн мешканців та займаючи, в період свого розквіту близько 800 тисяч км² території (половина з них була у межах сучасної України), Русь була найбільшим державним утворенням середньовічної Європи. Найвище місце у суспільній ієрархії Руської держави посідали князі. Княжі воїни, старші й молодші дружинники утворювали клас вищої знаті, що їх ще називали — мужами. Велику вагу мали також купці, особливо ті, що займались міжнародною торгівлею. З дозволу князів вони мали власні дружини та організовували не тільки торгові, але й військові походи. Походи відбувались як на Чорне море — Крим та Константинополь, так й на Каспійське море, у Болгарію, на Кавказ та в інші регіони.