Шумного славить начну Диониса, венчанного хмелем, Многохвалимого сына Кронида и славной Семелы. Пышноволосые нимфы вскормили младенца, принявши К груди своей от владыки-отца, и любовно в долинах Нисы его воспитали. И, волей родителя-Зевса, Рос он в душистой пещере, причисленный к сонму бессмертных. После того, как взрос он, богинь попечением вечных, Вдаль устремился по логам лесным Дионис многопетый, Хмелем и лавром венчаный. И гремел весь лес необъятный. Так вот же радуйся с нами и ты, Дионис многогрозный! Дай и на будущий год нам в веселии снова собраться!
Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки (на місці сучасної Керчі) переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько 480 до н. е. Боспорської держави став її столицею. Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор'я (маслинова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. Пантікапей був оточений оборонним муром. За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь із похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оба, Золотий курган) та пересічного населення. Наприкінці 2 століття до н. е. Пантікапей став осередком повстання на чолі з Савмаком. У 4 столітті на економічному житті Пантікапея відбилася соціально-економічна криза, що охопила весь античний світ. У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати. Боспорська держав в силу свого внутрішнього устрою мала різнопланове господарство. В античних містах, населення займалося переважно ремісництвом та торгівлею, місцеві варварські племена Криму та Приазов’я займалися сільським господарством – землеробством, кочовим скотарством, а також рибальством. Розвинутою галуззю господарства було суднобудування яке забезпечувало потреби у торговому флоті. Основними статтями експорту були: хліб та риба, у меншій мірі продукти сільського господарства – дешеві вина, шкіра, віск, а також раби. Імпорт Боспорського царства був доволі типовим, як для античних колоній у Північному Причорномор’ї – дорогі вина, ювелірні та ремісничі вироби, кераміка. Основними торговими партнерами Боспорського царства були – Афіни, Мілет, Синопа, Родос, держави Малої Азії, Єгипет, Рим.
Діти вільних громадян навчалися читанню, писемності, рахуванню, риториці, філософії та музиці. Багато уваги приділялося спорту. Заняття проходили в гимнасіях, які згадуються в написах Ольвії, Херсонеса, Пантікапея, Фанагорії, Горгіппії, Танаїса. У спорті особливою популярністю користувалося п'ятиборство (біг, стрибки, метання списа і диска, боротьба), кулачний бій, верхова їзда, стрільба з лука. Зокрема, в одному з ольвійських написів ідеться про те, що якийсь Анаксагор пустив стрілу на 282 оргії (521,7 м).
Многохвалимого сына Кронида и славной Семелы.
Пышноволосые нимфы вскормили младенца, принявши
К груди своей от владыки-отца, и любовно в долинах
Нисы его воспитали. И, волей родителя-Зевса,
Рос он в душистой пещере, причисленный к сонму бессмертных.
После того, как взрос он, богинь попечением вечных,
Вдаль устремился по логам лесным Дионис многопетый,
Хмелем и лавром венчаный. И гремел весь лес необъятный.
Так вот же радуйся с нами и ты, Дионис многогрозный!
Дай и на будущий год нам в веселии снова собраться!
Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор'я (маслинова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. Пантікапей був оточений оборонним муром. За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь із похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оба, Золотий курган) та пересічного населення.
Наприкінці 2 століття до н. е. Пантікапей став осередком повстання на чолі з Савмаком.
У 4 столітті на економічному житті Пантікапея відбилася соціально-економічна криза, що охопила весь античний світ. У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати.
Боспорська держав в силу свого внутрішнього устрою мала різнопланове господарство. В античних містах, населення займалося переважно ремісництвом та торгівлею, місцеві варварські племена Криму та Приазов’я займалися сільським господарством – землеробством, кочовим скотарством, а також рибальством. Розвинутою галуззю господарства було суднобудування яке забезпечувало потреби у торговому флоті.
Основними статтями експорту були: хліб та риба, у меншій мірі продукти сільського господарства – дешеві вина, шкіра, віск, а також раби. Імпорт Боспорського царства був доволі типовим, як для античних колоній у Північному Причорномор’ї – дорогі вина, ювелірні та ремісничі вироби, кераміка. Основними торговими партнерами Боспорського царства були – Афіни, Мілет, Синопа, Родос, держави Малої Азії, Єгипет, Рим.
Діти вільних громадян навчалися читанню, писемності, рахуванню, риториці, філософії та музиці. Багато уваги приділялося спорту. Заняття проходили в гимнасіях, які згадуються в написах Ольвії, Херсонеса, Пантікапея, Фанагорії, Горгіппії, Танаїса. У спорті особливою популярністю користувалося п'ятиборство (біг, стрибки, метання списа і диска, боротьба), кулачний бій, верхова їзда, стрільба з лука. Зокрема, в одному з ольвійських написів ідеться про те, що якийсь Анаксагор пустив стрілу на 282 оргії (521,7 м).