іть будь ласка, треба скласти історичний портрет за планом Костянтина Острозького План складання історичного портрету.

Прізвище та ім'я

1.Як відбувалося становлення особистості історичного діяча,

•Де і коли він народився?

•Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

2. Особисті якості й риси характеру.

•Як особисті якості впливали на його діяльність?

•Які з його особистих якостей Вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

•Схарактеризуйте основні справи його життя. •Які успіхи й невдачі були в його справах?

•Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

.Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому? •Якими були наслідки його діяльності а)для сучасників б) для нащадків

За що людство пам'ятає цю людину,

4. Яке Ваше особисте ставлення до історичного діяча? Обгрунтуйте свою​

ответ:Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.

У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.

Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.

Объяснение:

Заселение Пруссии. Звездное время Тевтонского ор­дена приходится на XIV в., на период с 1300 по 1382 г. Территории, завоеванные крестоносцами, надо было обжить и обустроить. Началось активное заселение прусской земли. Сюда ехали и шли переселенцы из всех уголков Священной Римской империи — мужчи­ны и женщины, старые и малые, горожане и крестья­не, обстоятельные хозяева, жаждущие обзавестись бо­гатством, и просто любители перемены мест, искав­шие приключений.

Первоначально формировалось городское населе­ние. Под защитой замков образовывались первые по­селения, на их месте создавались города. Среди горо­жан можно было найти представителей Голландии, Дании, Польши, но большинство составляли немцы. По своему общественному положению это были дво­ряне, ремесленники, купцы и прочий городской люд.

Крестьяне стали прибывать, в основном после 1280 г., по мере закрепления ордена в Пруссии. Часть земель сохранилась за пруссами, принявши­ми христианство. Выселять новоявленных христиан власти не хотели, боясь нового восстания, поэтому ко-

62

лонистам пришлось осваивать свобод­ные территории. Так, в южной части прусской земли — Натангии — крес­тьяне-иноземцы появились только в конце XIV — начале XV в. На терри­тории нынешних Багратионовского и Правдинского районов были осно­ваны города Кройцбург (1315), Цин - тен (1317), Прейсиш-Эйлау (1336).

К началу XV в. граница территории, заселенной немцами, проходила от Куршского залива к Лабиау, севернее Велау шла на Норкиттен, далее на Гердауэн, Норденбург и на запад. К этому времени в долине реки Прегель возникли поселения Инстербург, Георген-бург, Заалау. Было закончено и заселение долины ре­ки Алле. Так произошло заселение центральной и се­верной частей территории нынешней Калининград­ской области.

В конце XIV в. приток колонистов снизился, но полностью не прекратился. К этому времени населе­ние государства могло составлять до полумиллиона человек, из них немцев — 200 тыс., пруссов и поля­ков — примерно по 140 тыс. человек. Еще через сто лет основным населением страны окончательно ста­ли немцы.

В это же время появилось новое название жителей орденского государства. Коренное население страны по-прежнему называлось пруссами, тех же, кто засе­лял ее позднее (орденские братья, прусские купцы, горожане, крестьяне), за ее пределами стали назы­вать «пруссаки». Внутри страны это название при­жилось в XV в. и обозначало все население, включая аборигенов.