1) ринкові відносини, політична і соціальна рівність, правова держава, прогрес, толерантність, і права людини, універсальні цінності, промислове виробництво, машинна праця, промислова власність, культ людського розуму
2) у західній європі перехід від аграрного до індустріального суспільства відбувся внаслідок промислової революції, що почалася в xviii ст. у великій британії.
3) індустріальне суспільство — стадія історичного розвитку людства, якій властиве домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським; високий рівень промислового виробництва характеризується його механізацією та автоматизацією, використанням досягнень науковотехнічного прогресу, що зумовлює великі якісні зміни і в інших ділянках суспільного життя — соціально-побутовій, політичній, культурно-духовній.
4) витяг з роботи американського економіста роберта гейлбронера «мудреці цього світу» («the worldly philosophers»).
за усіх нових властивостей індустріального суспільства xx ст. принципи особистого інтересу та конкуренції, які б вони не були ослаблені й обмежені, усе ще визначають основні правила поведінки, які жодна економічна організація не може дозволити собі повністю ігнорувати.
средневековые деревни располагались вокруг замка феодала. одному феодалу могло принадлежать до нескольких десятков, а то и сотен деревень вместе с их обитателями и земельными угодьями. участники войны за особые заслуги иногда награждались землей и одной деревней. это были самые мелкие феодалы. а среднестатистический феодал обладал несколькими селами и их жителями. вся земля, принадлежащая феодалу и пригодная для возделывания, а также пастбища делились на две неравные части: большая часть, конечно, была господская, а меньшая – крестьянская. но всю эту землю приходилось обрабатывать, естественно, самим крестьянам.
города строились на берегах рек, вокруг замков или вдоль крупных трактов. в последнем случае участок дороги становился главной городской улицей. также главная улица могла вести от замка сеньора к реке или тянуться вдоль берега.практически любой средневековый город был окружен стенами. причем, чем крупнее и богаче город, тем они были более мощными и высокими.постепенный переход от раннего феодализма к развитому способствовал оживлению городов. они становились ремесленными центрами, опорой производства, торговли, культуры и религиозной жизни. повышению производительности сельского хозяйства земледельцы могли формировать запасы и выходить с ними на рынок, то есть в города. постепенно сельские жители пополняли городское население. кроме того, многие крестьяне бежали в города, чтобы укрыться от сеньора и избавиться от его зависимости.
объяснение:
жизнь в деревне отличается тем что крестьяне живущие там должны были служить местному феодалу на протяжении всей жизни. жизнь в городе отличается тем что в городах возростала численность населения, развивалось ремесло и появлялось много мест работы.
1) ринкові відносини, політична і соціальна рівність, правова держава, прогрес, толерантність, і права людини, універсальні цінності, промислове виробництво, машинна праця, промислова власність, культ людського розуму
2) у західній європі перехід від аграрного до індустріального суспільства відбувся внаслідок промислової революції, що почалася в xviii ст. у великій британії.
3) індустріальне суспільство — стадія історичного розвитку людства, якій властиве домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським; високий рівень промислового виробництва характеризується його механізацією та автоматизацією, використанням досягнень науковотехнічного прогресу, що зумовлює великі якісні зміни і в інших ділянках суспільного життя — соціально-побутовій, політичній, культурно-духовній.
4) витяг з роботи американського економіста роберта гейлбронера «мудреці цього світу» («the worldly philosophers»).
за усіх нових властивостей індустріального суспільства xx ст. принципи особистого інтересу та конкуренції, які б вони не були ослаблені й обмежені, усе ще визначають основні правила поведінки, які жодна економічна організація не може дозволити собі повністю ігнорувати.
ответ:
средневековые деревни располагались вокруг замка феодала. одному феодалу могло принадлежать до нескольких десятков, а то и сотен деревень вместе с их обитателями и земельными угодьями. участники войны за особые заслуги иногда награждались землей и одной деревней. это были самые мелкие феодалы. а среднестатистический феодал обладал несколькими селами и их жителями. вся земля, принадлежащая феодалу и пригодная для возделывания, а также пастбища делились на две неравные части: большая часть, конечно, была господская, а меньшая – крестьянская. но всю эту землю приходилось обрабатывать, естественно, самим крестьянам.
города строились на берегах рек, вокруг замков или вдоль крупных трактов. в последнем случае участок дороги становился главной городской улицей. также главная улица могла вести от замка сеньора к реке или тянуться вдоль берега.практически любой средневековый город был окружен стенами. причем, чем крупнее и богаче город, тем они были более мощными и высокими.постепенный переход от раннего феодализма к развитому способствовал оживлению городов. они становились ремесленными центрами, опорой производства, торговли, культуры и религиозной жизни. повышению производительности сельского хозяйства земледельцы могли формировать запасы и выходить с ними на рынок, то есть в города. постепенно сельские жители пополняли городское население. кроме того, многие крестьяне бежали в города, чтобы укрыться от сеньора и избавиться от его зависимости.
объяснение:
жизнь в деревне отличается тем что крестьяне живущие там должны были служить местному феодалу на протяжении всей жизни. жизнь в городе отличается тем что в городах возростала численность населения, развивалось ремесло и появлялось много мест работы.