Центральна Рада у тяжкі часи війни та анархії зав'язала дипломатичні стосунки з державами Антанти, а на Берестейській конференції дістала визнання незалежності від Центральних Держав – ворогів. На цій конференції делегати Центральної Ради, молоді дипломати-початківці, вступили в змагання з досвідченими «сановними» дипломатами чотирьох держав.
Серед заслуг Центральної Ради – закладення фундаменту української школи. Було укладено навчальні плани для українських шкіл – народних, середніх, засновано українські гімназії, яких до осені 1917 року було вже 53 (на приватні та громадські кошти). Справа українізації посунулася вперед, коли був розгорнутий широкий план українізації вищої та професійних шкіл, створення Педагогічної Академії та Академії Мистецтва у Києві. Ці плани і почини були ширше здійснювані в роки гетьманської держави.
Незважаючи на технічні та фінансові перешкоди, в Україні відкривалися українські видавництва, які друкували підручники для шкіл. В 1917 році видано в Україні 677 назв українських книжок та виходило 63 періодичних видання.
Засновано український театр, вжито заходів для заснування українських музеїв.
Треба визнати й те, що Центральна Рада згуртувала навколо себе найкращі кадри українських працівників різних фахів. Усі вони, за невеликими винятками, залишилися працювати у міністерствах і після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року.
Відповідь:
Петро Могила
Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі
7 травня 1633 — 1 листопада 1647
Церква:Константинопольська Православна Церква Попередник:Ісая
Копинський Наступник:Сильвестр Косів
Альма-матер:Замойська академія
Діяльність:православний священик, священник
Народження:21 (31) грудня 1596
Сучава, Молдовське князівство
Смерть:1 (11) січня 1647 (50 років)
Київ, Річ Посполита
Похований:Києво-Печерська лавра
Династія:Могили
Батько:Симеон Могила
Мати:Марґарет (семигородська княжна)
Чернецтво:1625
Центральна Рада у тяжкі часи війни та анархії зав'язала дипломатичні стосунки з державами Антанти, а на Берестейській конференції дістала визнання незалежності від Центральних Держав – ворогів. На цій конференції делегати Центральної Ради, молоді дипломати-початківці, вступили в змагання з досвідченими «сановними» дипломатами чотирьох держав.
Серед заслуг Центральної Ради – закладення фундаменту української школи. Було укладено навчальні плани для українських шкіл – народних, середніх, засновано українські гімназії, яких до осені 1917 року було вже 53 (на приватні та громадські кошти). Справа українізації посунулася вперед, коли був розгорнутий широкий план українізації вищої та професійних шкіл, створення Педагогічної Академії та Академії Мистецтва у Києві. Ці плани і почини були ширше здійснювані в роки гетьманської держави.
Незважаючи на технічні та фінансові перешкоди, в Україні відкривалися українські видавництва, які друкували підручники для шкіл. В 1917 році видано в Україні 677 назв українських книжок та виходило 63 періодичних видання.
Засновано український театр, вжито заходів для заснування українських музеїв.
Треба визнати й те, що Центральна Рада згуртувала навколо себе найкращі кадри українських працівників різних фахів. Усі вони, за невеликими винятками, залишилися працювати у міністерствах і після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року.
Объяснение: