1. николай коперник (1473-1543). польша. земля вращается вокруг солнца и вокруг своей оси. разрушил принятые в течении тысячелетий учения о неподвижности земли. 2. джордано бруно (1548-1600). италия. вселенная не имеет края, она безмерна и бесконечна. разрушил принятые в течении тысячелетий учения о неподвижности земли. 3. галилео галилей (1564-1642). италия. спутники юпитера, горы на луне, пятна на солнце, сформулировал законы падения тел, движения маятника и др. законы. открытия, сделанные с телескопа, подтверждали учение коперника и означали переворот в представлении людей о строении вселенной. 4. исаак ньютон (1643-1727). открыл закон всемирного тяготения, законы механического движения и распространения света, провел опыт разложения солнечного света, построил маленький зеркальный телескоп.опираясь на труды коперника и галилея, завершил создание новой картины мира. с маленьких телескопов, он приблизил к людям мир звезд. 5. уильям гарвей (1578-1657). открыл секрет кровообращения. сформулировал теорию: "все живое - из яйца". разрушил взгляды клавдия галена, будто артериальная и венозная кровь - разные жидкости. открытия гарвея дали научные представления о кровообращении и зарождении жизни. 6. фрэнсис бэкон (1561-1626). предложил новый метод изучения явлении природы - наблюдения и опыты. с их можно проверить достоверность знаний. он является создателем новой философии, ввел новый метод изучения явлений природы. 7. ренэ декарт (1596-1650). франция. считал разум человека источником знаний, отводил разуму главную роль в научном исследовании. считал, что наука должна приносить практическую пользу, видел главную цель науки в завоевании человеком господства над силами природы.8. джон локк (1632-1704). разработал учение о естественных, прирожденных правах человека, праве на жизнь, свободу, собственность, о разделении властей, отделение исполнительной власти от законодательной. считал, что все знания берутся из опыта и этим опытом питается разум, считал всех людей равными от природы, считал, что законодательную власть надо отдать депутатам парламента, избранным народом, а исполнительную поручить монарху и его правительству.удачи)
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Объяснение: