Тапсырма Кестені дәптеріңе сыз және бос ұяшықтарды толтыр.
Сақтардың археологиялық ескерткі
Сақтардың
Табыл-
археологиялық
ескерткіштерінің атауы аймағы
ған
Ерек- Зерттеген
шелігі ғалымдар
Есік қорымы
Бесшатыр қорымы
Шілікті қорымы
Берел қорымы
Тасмола мәдениеті
Город Томск строился летом 1604 года по князька Тояна на его землях по мысу Воскресенской горы над рекой Томью соединенным отрядом служилых людей под командованием Г. Писемского из Сургута, В. Тыркова из Тобольска и Д. Юрьева из Тюмени (см. Приложение). Однако первое русское ясачное зимовье здесь появляется уже в конце XVI – самом начале XVII веков. Строительство города было закончено 27 сентября 1604 года. Томская крепость была выполнена в технике «городней», поставленных четырехугольником. Общая длина городских стен достигала 98 саженей. Высота стен доходила до 6,5 метров. По углам стояли 4 глухих башни. На северной и южной городовой стене находились проезжие башни, высота которых колебалась от 13 до 22 метров. В городе находились воеводский двор, съезжая изба, житницы, амбары и Троицкая церковь, срубленная в 1606 году.
В 1609 году к северной городовой стене был прирублен острог7 «в трех стенах». Общая длина острожных стен составляла 604 сажени и 2 аршина. В двух углах передней, северной, стороны острога поставлены две глухие, а посередине между ними - проезжие башни. Общая площадь города и острога достигала около 4,1 га.
В 1634 году был построен новый острог по посаду по обе стороны реки Ушайки, где жила основная масса горожан, так называемый «Нижний острог». В 1639 и 1643 годах Томск сильно выгорел.
К 1652 году было закончено строительство новых городских укреплений, общий вид которых дошел до нас в реконструкции В.И. Кочедамова. По ней Томск также делился на город и острог, площадь которых была уже примерно одинаковой. Городовые стены также были выполнены в технике городней, по углам стояли глухие башни. Кроме того, проезжие башни находились на северной, южной и западной сторонах.
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение: