Тарихи фактілердің «ақиқат» не «жалған» екеніндігін анықтаңыз.
№ Тарихи фактілер Ақиқат Жалған
1 Б.з.д. III ғ. Орталық Азияда ғұн (хунну) мемлекеті құрылды:
2 Мөде б.з.б. 209 жылы билікті өз қолына алған билеуші
3 Халықтардың ұлы қоныс аудары сарматтардың атымен байланысты
4 Дунхулар ғұндардың оңтүстік-батыстағы көршілері
5 Сарматтар батыс Қазақстанда мекендеді
6 Сынтас ескерткішінен үш сармат жауынгері табылды
ответте
Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (рос. Великое княжество Московское), також відоме під історичною назвою Московія[1][2] (лат. Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди[3] до 1480 року. Назва Велике вперше з'явилось у 1363, остаточно закріпилась з 1432 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом розширило свої володіння на всю північну частину європейської Росії.
З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді північно-східних руських князівств.[1][4]
Казахско-джунгарские войны — серия военных действий между Казахскими жузами и Джунгарским ханством, продлившаяся с XVII до середины XVIII века. Стратегической целью джунгар являлось увеличение территорий для кочевья путём присоединения соседних земель Казахского ханства[3]. Джунгары представляли военную опасность не только для казахов, но и для Средней и Центральной Азии, а также для Российской империи[источник не указан 1206 дней]. Впоследствии Джунгарию ослабили междоусобные войны, конец Джунгарскому ханству положила Третья ойратско-маньчжурская война (1755—1759) с китайской империей Цин.
Объяснение: