Запровадження воєнного стану на початку Великої Вітчизняної війни передбачало несколько мер по безпеки, мобілізації та полегшенню ведення війни.
Першим варіантом (А) проходження всім населенням військової підготовки. У разі введення воєнного стану, будуть додаткові загрози і небезпеки, тому важливо мати мінімальні навички військової підготовки для захисту себе та своїх близьких. Проте, цей варіант не включений до правильного відповіді.
Другим варіантом (Б) є запровадження загальної військової повинності для чоловіків з 18 років і трудової повинності для жінок та підлітків з 16 років. Це означає, що всі здорові та здатні до військової служби чоловіки мають обов'язок вступити до армії, а жінки та підлітки перед військовою повинністю мають трудитися на благо армії, наприклад, шити уніформу або готувати їжу для військовослужбовців. Цей варіант включений до правильного відповіді.
Третій варіант (В) говорить про ліквідацію цивільної влади, запровадження партійної диктатури і комендантської години. Введення воєнного стану супроводжується посиленням контролю над громадянами та обмеженням їх свобод. Постановляються комендантські години, коли люди не можуть покидати свої домівки без дозволу влади. Однак, ліквідація цивільної влади і встановлення партійної диктатури зазвичай не є частиною введення воєнного стану. Тому цей варіант не включений до правильного відповіді.
Четвертим варіантом (Г) є надання військовій владі надзвичайних повноважень і передача всіх судових справ трибуналам. Введення воєнного стану дозволяє військовим органам займати надзвичайні позиції та мати більшу владу та контроль над громадянами. Tакож, надсилання судових справ до трибуналів може пришвидшити їх розгляд та рішення. Однак, в реальності воєнний стан і передача судових справ трибуналам можуть залежати від конкретних умов та політичних рішень.
Таким чином, правильною відповіддю на запитання є варіант (Б) - запровадження загальної військової повинності для чоловіків з 18 років і трудової повинності для жінок та підлітків з 16 років. Цей крок був здійснений з метою змобілізувати додаткові ресурси для військових операцій та забезпечити країну потрібною робочою силою для ведення війни.
1. Вопрос относится к событию XIX века, а именно к Хартии в Англии.
Хартия была публичной петицией, представленной Всеобщим советом ассоциации карточников и петиций в 1838 году. Она требовала парламентской реформы и расширения избирательных прав для рабочего класса в Англии.
Цель этого события была в реформе парламента и предоставлении рабочему классу большего политического представительства и влияния.
Методы, применяемые для достижения целей, включали проведение массовых митингов, подготовку петиций и демонстраций, а также осуществление политической пропаганды.
Реакция власти на Хартию была отрицательной. Правительство Англии отказалось от реформы и не согласилось с требованиями Хартии. Ряд мер принимался для подавления движения, включая жестокое подавление митингов и аресты руководителей Хартии.
Итоги Хартии были смешанными. Хартия не была полностью принята, но она привлекла внимание к проблемам избирательной системы и смогла оказать некоторое влияние на последующие реформы парламента.
2. Вторая ассоциация связана с событием, которое произошло в Париже в 1871 году и длилось 72 дня. Это был Парижский коммунный бунт.
Парижская коммуна была новой формой органа городского самоуправления, созданной в Париже в результате французской революции 1871 года. Она была установлена после поражения Франции во франко-прусской войне.
Главной причиной этого события было несогласие с новым правительством, которое возникло после поражения войны. Коммуна стремилась к социальной справедливости и равенству.
Происходило событие в виде ополчения граждан Парижа, которые сами себя управляли и вели борьбу за свои идеалы.
Итогом Парижской коммуны стало подавление ее силами правительства Франции. Тысячи коммунаров были убиты или арестованы, и коммуна была разгромлена.
3. Третья ассоциация относится к Пруссии в 1871 году и связана с работой "Железного канцлера" и его стремлением к усилению власти.
"Железный канцлер" Отто фон Бисмарк провел процесс единения Германии и подчинения ей других немецких государств. Он использовал политическую тактику "Сильный всегда прав", чтобы достичь своих целей.
Основной причиной события было стремление Пруссии стать единственным правительством Германии и объединить всех немцев под своим руководством.
Процесс единения включал в себя дипломатические переговоры и войны, в результате которых Германия была объединена под руководством Пруссии.
В итоге получилась объединенная Германия с Бисмарком в качестве канцлера, и Пруссия стала доминирующей силой на европейском континенте. Австрия, ранее влиятельная государственная сила в Германии, утратила свое положение.
Першим варіантом (А) проходження всім населенням військової підготовки. У разі введення воєнного стану, будуть додаткові загрози і небезпеки, тому важливо мати мінімальні навички військової підготовки для захисту себе та своїх близьких. Проте, цей варіант не включений до правильного відповіді.
Другим варіантом (Б) є запровадження загальної військової повинності для чоловіків з 18 років і трудової повинності для жінок та підлітків з 16 років. Це означає, що всі здорові та здатні до військової служби чоловіки мають обов'язок вступити до армії, а жінки та підлітки перед військовою повинністю мають трудитися на благо армії, наприклад, шити уніформу або готувати їжу для військовослужбовців. Цей варіант включений до правильного відповіді.
Третій варіант (В) говорить про ліквідацію цивільної влади, запровадження партійної диктатури і комендантської години. Введення воєнного стану супроводжується посиленням контролю над громадянами та обмеженням їх свобод. Постановляються комендантські години, коли люди не можуть покидати свої домівки без дозволу влади. Однак, ліквідація цивільної влади і встановлення партійної диктатури зазвичай не є частиною введення воєнного стану. Тому цей варіант не включений до правильного відповіді.
Четвертим варіантом (Г) є надання військовій владі надзвичайних повноважень і передача всіх судових справ трибуналам. Введення воєнного стану дозволяє військовим органам займати надзвичайні позиції та мати більшу владу та контроль над громадянами. Tакож, надсилання судових справ до трибуналів може пришвидшити їх розгляд та рішення. Однак, в реальності воєнний стан і передача судових справ трибуналам можуть залежати від конкретних умов та політичних рішень.
Таким чином, правильною відповіддю на запитання є варіант (Б) - запровадження загальної військової повинності для чоловіків з 18 років і трудової повинності для жінок та підлітків з 16 років. Цей крок був здійснений з метою змобілізувати додаткові ресурси для військових операцій та забезпечити країну потрібною робочою силою для ведення війни.
Хартия была публичной петицией, представленной Всеобщим советом ассоциации карточников и петиций в 1838 году. Она требовала парламентской реформы и расширения избирательных прав для рабочего класса в Англии.
Цель этого события была в реформе парламента и предоставлении рабочему классу большего политического представительства и влияния.
Методы, применяемые для достижения целей, включали проведение массовых митингов, подготовку петиций и демонстраций, а также осуществление политической пропаганды.
Реакция власти на Хартию была отрицательной. Правительство Англии отказалось от реформы и не согласилось с требованиями Хартии. Ряд мер принимался для подавления движения, включая жестокое подавление митингов и аресты руководителей Хартии.
Итоги Хартии были смешанными. Хартия не была полностью принята, но она привлекла внимание к проблемам избирательной системы и смогла оказать некоторое влияние на последующие реформы парламента.
2. Вторая ассоциация связана с событием, которое произошло в Париже в 1871 году и длилось 72 дня. Это был Парижский коммунный бунт.
Парижская коммуна была новой формой органа городского самоуправления, созданной в Париже в результате французской революции 1871 года. Она была установлена после поражения Франции во франко-прусской войне.
Главной причиной этого события было несогласие с новым правительством, которое возникло после поражения войны. Коммуна стремилась к социальной справедливости и равенству.
Происходило событие в виде ополчения граждан Парижа, которые сами себя управляли и вели борьбу за свои идеалы.
Итогом Парижской коммуны стало подавление ее силами правительства Франции. Тысячи коммунаров были убиты или арестованы, и коммуна была разгромлена.
3. Третья ассоциация относится к Пруссии в 1871 году и связана с работой "Железного канцлера" и его стремлением к усилению власти.
"Железный канцлер" Отто фон Бисмарк провел процесс единения Германии и подчинения ей других немецких государств. Он использовал политическую тактику "Сильный всегда прав", чтобы достичь своих целей.
Основной причиной события было стремление Пруссии стать единственным правительством Германии и объединить всех немцев под своим руководством.
Процесс единения включал в себя дипломатические переговоры и войны, в результате которых Германия была объединена под руководством Пруссии.
В итоге получилась объединенная Германия с Бисмарком в качестве канцлера, и Пруссия стала доминирующей силой на европейском континенте. Австрия, ранее влиятельная государственная сила в Германии, утратила свое положение.