Тема: что мы можем узнать об имперализме из переписки правительств Англии и Китая? да/нет
1) в 1791 году в Китай было направлено посольство лорда Маккартни
2) европейцам разрешалось торговать только в одном порту - Дагу
3) Линь Цзэсюй был патриотом Китая
4) Опиумные войны были лишь поводом для закабаления Китая европейскими странами и США
5) в результате опиумных войн Китай стал колонией европейских стран
6) в борьбе против иностранных войск правительство Цин использовало народное ополчение
7) поражение во второй опиумной войне китайцы считают самым большим унижением нации
8) после захвата Пекина европейские войска не тронули древний императорский дворец
9) правительство России решило не вмешиваться в международный военный конфликт в Китае в годы опиумных войн
10) по итогам опиумных войн были заключены договоры, которые учитывали взаимные интересы всех стран-участниц
11) главной причиной поражения Китая в опиумных войнах является предательство правительством интересов страну
Ма́тві́й I (лат. Matthias; 23 лютого 1443 — 6 квітня 1490) — король Угорщини і Хорватії (1458—1490), Богемії (1469—1490). Герцог Австрійський (1487—1490). Представник дому Гуняді. Син Яноша Гуняді. В історіографії період його правління вважається часом останнього піднесення незалежного Угорського королівства.
У січні 1458 міщани та відносно небагате дворянство проголосили Матяша королем Угорщини, стоячи на дунайській кризі біля фортеці Буда. Водночас дядько Матяша за материнською лінією Михай Сіладі з 15-тисячним ополченням прибув на збори в Ракошмезе і примусив землевласників-баронів затвердити Матяша Гуняді королем. Сам новопроголошений правитель перебував в ув'язненні у Празі до лютого 1458, поки його мати Ержебет Сіладі не заплатила викуп за сина, а корона Святого Іштвана залишилась в руках Фрідріха III Габсбурга.
На початку правління Матяша Корвіна його політику визначав Янош Вітез.Завдяки реорганізації армії та податкової системи Матяш Корвін здійснював активну завойовницьку політику в Чехії, Сербії, Австрії.
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення:
Ма́тві́й I (лат. Matthias; 23 лютого 1443 — 6 квітня 1490) — король Угорщини і Хорватії (1458—1490), Богемії (1469—1490). Герцог Австрійський (1487—1490). Представник дому Гуняді. Син Яноша Гуняді. В історіографії період його правління вважається часом останнього піднесення незалежного Угорського королівства.
У січні 1458 міщани та відносно небагате дворянство проголосили Матяша королем Угорщини, стоячи на дунайській кризі біля фортеці Буда. Водночас дядько Матяша за материнською лінією Михай Сіладі з 15-тисячним ополченням прибув на збори в Ракошмезе і примусив землевласників-баронів затвердити Матяша Гуняді королем. Сам новопроголошений правитель перебував в ув'язненні у Празі до лютого 1458, поки його мати Ержебет Сіладі не заплатила викуп за сина, а корона Святого Іштвана залишилась в руках Фрідріха III Габсбурга.
На початку правління Матяша Корвіна його політику визначав Янош Вітез.Завдяки реорганізації армії та податкової системи Матяш Корвін здійснював активну завойовницьку політику в Чехії, Сербії, Австрії.
1464 року Матяш Гуняді за закликом папи Пія II виступив у воєнний похід проти турків-османів, які 1459 року фактично підкорили Сербію, і захопив боснійську фортецю Яйце.
Протягом 1468-1478 років тривала десятирічна війна Матвія за володіння Чехією.
Блиск королівського двору в Буді, «Перлині Дунаю» привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.
1476 року Матяш після смерті першої дружини одружився з донькою неаполітанського короля Фердинанда I Арагонського — Беатрисою, і Угорщина долучилася до культури італійського Ренесансу. Міста на півночі королівства, зокрема, розташовані на території сучасної Словаччини, стали центрами Відродження, а Угорщина зробила значний вплив на сусідні держави, в тому числі на землі Королівства Русі (Галицько-Волинської держави), аж до Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського. За часів Матяші Гуняді (1488) вийшла Chronica Hungarorum Яноша Турочі, яка проголошувала угорців потомками гунів, а Корвіна — «другим Аттілою».