1. Главным городом в Древнем Двуречье был Вавилон, поскольку он являлся не только столицей всего Вавилонского Царства, но также был крупным центром торговли.
2. Что они покупали в Вавилоне Пот реке Евфрат в город с севера приходили корабли с медью, мясом, строительными материалами, а на север шли караваны с пшеницей, ячменем и фруктами. Своего расцвета Вавилон достиг в VI веке до нашей эры — при царе Навуходоносоре II.
3. Если истец не мог представить суду этих доказательств, то его претензии судом не принимались. Особый вид доказательств составляли обращения к «божьему суду» . Речь идёт о клятвах перед богами и ордалиях, состоявших в том, что обвиняемый бросался (или его бросали) в реку, и считалось, что его судьба зависит от воли бога реки: если он был невиновен, то всплывал, а если виновен - тонул (то есть бог реки «забирал» его) . Клятвы перед богами приносились по множеству поводов: это обязан был сделать обвинитель, свидетели, заявитель о пропаже или краже имущества и об имевшей место сдаче его на хранение, а также об уплаченной за товар сумме. В ряде случаев обвиняемым в уголовном преступлении или ответчикам по гражданским искам было достаточно принести клятву богам, чтобы считаться невиновными и быть свободными от ответственности: при неумышленной потере или случайной гибели чужого имущества, доверенного ответчику, а также о сбривании по неведению рабского знака у чужого раба; обвинённая мужем, но не уличённая в измене жена также должна была поклясться в своей невиновности, и была признаваема таковой; это же относилось к человеку, обвинённому в непреднамеренном убийстве или нанесении раны в драке. Вполне серьёзно предполагалось, что боги неминуемо поразят смертью клянущегося ложно; поэтому принесение такой клятвы считалось в ряде случаев достаточным доказательством для оправдания и подтверждения правоты, а отказ принести клятву - доказательством справедливости обвинения. Описанная выше водная ордалия считалась необходимой в нескольких случаях: при обвинении в чародействе, при обвинении женщины третьим лицом в измене мужу, если она не была уличена в этом. В этих случаях также отказ от ордалии считался равносильным признанию вины.
4. Рабы-чужеземцы в Древнем Вавилоне были полностью бесправны - по сути, они были живыми вещами. Их можно было убить, покалечить или продать, а в рабстве они оставались до конца жизни.
Отрабатывавший долг вавилонянин должен был бесплатно работать на человека, которому задолжал - но только три года. Кроме того, кредитор не имел права причинять ему вред и/или продавать.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
1. Главным городом в Древнем Двуречье был Вавилон, поскольку он являлся не только столицей всего Вавилонского Царства, но также был крупным центром торговли.
2. Что они покупали в Вавилоне Пот реке Евфрат в город с севера приходили корабли с медью, мясом, строительными материалами, а на север шли караваны с пшеницей, ячменем и фруктами. Своего расцвета Вавилон достиг в VI веке до нашей эры — при царе Навуходоносоре II.
3. Если истец не мог представить суду этих доказательств, то его претензии судом не принимались. Особый вид доказательств составляли обращения к «божьему суду» . Речь идёт о клятвах перед богами и ордалиях, состоявших в том, что обвиняемый бросался (или его бросали) в реку, и считалось, что его судьба зависит от воли бога реки: если он был невиновен, то всплывал, а если виновен - тонул (то есть бог реки «забирал» его) . Клятвы перед богами приносились по множеству поводов: это обязан был сделать обвинитель, свидетели, заявитель о пропаже или краже имущества и об имевшей место сдаче его на хранение, а также об уплаченной за товар сумме. В ряде случаев обвиняемым в уголовном преступлении или ответчикам по гражданским искам было достаточно принести клятву богам, чтобы считаться невиновными и быть свободными от ответственности: при неумышленной потере или случайной гибели чужого имущества, доверенного ответчику, а также о сбривании по неведению рабского знака у чужого раба; обвинённая мужем, но не уличённая в измене жена также должна была поклясться в своей невиновности, и была признаваема таковой; это же относилось к человеку, обвинённому в непреднамеренном убийстве или нанесении раны в драке. Вполне серьёзно предполагалось, что боги неминуемо поразят смертью клянущегося ложно; поэтому принесение такой клятвы считалось в ряде случаев достаточным доказательством для оправдания и подтверждения правоты, а отказ принести клятву - доказательством справедливости обвинения. Описанная выше водная ордалия считалась необходимой в нескольких случаях: при обвинении в чародействе, при обвинении женщины третьим лицом в измене мужу, если она не была уличена в этом. В этих случаях также отказ от ордалии считался равносильным признанию вины.
4. Рабы-чужеземцы в Древнем Вавилоне были полностью бесправны - по сути, они были живыми вещами. Их можно было убить, покалечить или продать, а в рабстве они оставались до конца жизни.
Отрабатывавший долг вавилонянин должен был бесплатно работать на человека, которому задолжал - но только три года. Кроме того, кредитор не имел права причинять ему вред и/или продавать.
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.