Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.
Непосредственным толчком для июльской революции послужили правительственные указы от 26 июля, согласно которым распускалась палата представителей, ужесточалось избирательное право и ещё более ограничивалась свобода слова.
* 27 июля на улицах Парижа вспыхнули баррикадные бои, зачинщиками которых были студенты. * 28 июля некоторые солдаты с оружием в руках стали переходить на сторону восставших. * 29 июля восставшие блокировали Лувр и Тюильри. * 30 июля над королевским дворцом взвился национальный французский флаг, палата депутатов провозгласила герцога Орлеанского наместником королевства. * 2 августа король подписал отречение в его пользу. * 7 августа палата депутатов предложила ему корону, которую тот принял 9 августа и был коронован как Луи Филипп I, прозванный «королем-гражданином» . Июльская революция имела воздействие на всю Европу. Либеральные течения повсеместно обрели уверенность и решимость. В некоторых государствах Германского союза начались беспорядки, вылившиеся в поправки или переиздания действующих конституций. Волнения начались и в некоторых итальянских государствах, в том числе и в Папской области. Однако наибольший эффект Июльская революция произвела на территории Польши, поделенной между Россией, Пруссией и Австрией, вызвав восстание 1830 года. Подавить это восстание российским войскам удалось лишь осенью 1831.В долго плане Июльская революция укрепила либеральные и демократические устремления во всей Европе. По мере того, как король Луи-Филипп всё больше удалялся от своих либеральных истоков и начал примыкать к Священному союзу, это привело в 1848 к новой буржуазно-либеральной революции во Франции, так называемой Февральской революции, в результате которой была провозглашена Вторая Французская республика. Как и Июльская революция, она также привела к восстаниям и попыткам переворотов по всей Европе.
Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.
* 27 июля на улицах Парижа вспыхнули баррикадные бои, зачинщиками которых были студенты.
* 28 июля некоторые солдаты с оружием в руках стали переходить на сторону восставших.
* 29 июля восставшие блокировали Лувр и Тюильри.
* 30 июля над королевским дворцом взвился национальный французский флаг, палата депутатов провозгласила герцога Орлеанского наместником королевства.
* 2 августа король подписал отречение в его пользу.
* 7 августа палата депутатов предложила ему корону, которую тот принял 9 августа и был коронован как Луи Филипп I, прозванный «королем-гражданином» .
Июльская революция имела воздействие на всю Европу. Либеральные течения повсеместно обрели уверенность и решимость. В некоторых государствах Германского союза начались беспорядки, вылившиеся в поправки или переиздания действующих конституций. Волнения начались и в некоторых итальянских государствах, в том числе и в Папской области. Однако наибольший эффект Июльская революция произвела на территории Польши, поделенной между Россией, Пруссией и Австрией, вызвав восстание 1830 года. Подавить это восстание российским войскам удалось лишь осенью 1831.В долго плане Июльская революция укрепила либеральные и демократические устремления во всей Европе. По мере того, как король Луи-Филипп всё больше удалялся от своих либеральных истоков и начал примыкать к Священному союзу, это привело в 1848 к новой буржуазно-либеральной революции во Франции, так называемой Февральской революции, в результате которой была провозглашена Вторая Французская республика. Как и Июльская революция, она также привела к восстаниям и попыткам переворотов по всей Европе.