тест!
1.Годы правления Василия I
А. 1389-1425 Б. 1425-1462 В. 1389-1438 Г. 1462-1505
2. Земельное владение, даваемое за военную службу без права продажи, обмена, наследования называется…
А. Вотчина Б. Поместье В. Десятина Г. Община
3. Решающее сражение между Василием II и Улу-Мухаммедом состоялось
А. 1445г Б. 1444г В. 1446г Г. 1154г
4. Когда Новгородское княжество было подчинено Московскому?
А. 1478г Б.1477г В. 1471г Г. 1475г
5. Марфа Борецкая рассчитывала
А. на поддержку православного московского князя
Б. на сохранение вольности Новгородского княжества при союзе с Литовским княжеством
В. подчинение Московскому княжеству
Г. сохранение вольности княжества при союзе с Польшей
6. Двуглавый орел с коронами на голове был символом
А. власти московского князя
Б. императорской власти
В. Повиновения Римской империи
Г. изображенным на флаге Российского государства
7. Принял титул – государь всея Руси
А. Иван III Б. Василий III В. Василий II Г. Иван II
8. Флорентийская уния была
А. принята собором русского духовенства
Б. отвергнута собором русского духовенства и объявлена ересью
В. принята населением Московского княжества
Г. отвергнута киевским митрополитом Исидором
9. Какую функцию выполняли воеводы-наместники? ( )
10. Что такое кормление?
11. Какое значение для государства имело принятие титула государя всея Руси?

Римская империя (лат. Imperium Romanum, др.-греч. Βασιλεία Ῥωμαίων) — постреспубликанская фаза в развитии древней римской государственности, характерной чертой которой были автократическая форма правления и большие территориальные владения в Европе и Средиземноморье. Единственное государство в истории, которому принадлежало всё побережье Средиземного моря. Хронологические рамки существования Римской империи охватывают период времени начиная с правления первого императора Октавиана Августа, до раздела империи на Западную и Восточную и последующего падения Западной Римской империи, то есть с 27 года до н. э. по 476 год. Восточная часть Римской империи с центром в Константинополе существовала ещё 977 лет — до 1453 года.

Ідея об'єднання Великого князівства Литовського з Польщею втілювалася в життя доволі довго: від 1385 p., коли між двома державами було укладено Кревську унію. Відтоді різноманітні угоди-унії обговорювалися й підписувалися вісім разів, позаяк кожна з держав мала вагомі причини для об'єднання. Велике князівство Литовське прагнуло здобути союзника в боротьбі з Московією. Виснажливі війни (особливо Лівонська війна 1558—1583 pp.) коштувала Литві значних територій, величезних людських жертв і загрожувала цілковитим поглиненням з боку Московії. Українську, білоруську та литовську шляхту, крім того, приваблювала польська модель державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. Українці схилялися до об'єднання з Польщею й через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, оскільки протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських і ногайських орд була неефективною. Прагнули об'єднання і в Польщі: польська шляхта сподівалася в такий б розширити свої володіння, адже в самій Польщі вільних земель уже майже не було.
Чергова унія обговорювалася на Люблінському сеймі 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством в одну державу, своїми в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Врешті 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського й Польщі.
Нову державу — Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська й польська шляхта отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалась єдина грошова одиниця.