тест 1.какому князю папа римский даровал титул короля
1)даниилу галицкому
2)мстиславу великому
3)владимиру Святославичу
4)андрею боголюбскому
2.выберети ТРИ функции посадника
1)решение вопросов войны и мира
2)контроль за торговым судом
3)назначение и смещение должностных лиц
4)контроль за деятельностью князя 5)руководство во внешней политикой
3.официальный титул главы церкви в Древней Руси был..
1)митропот киевский и всея руси
2)патриах киевский и всея Руси
3)митрополит русской православной церкви
4)глава русской православной церкви
4.какая дата считается условным временем начала раздробленности
1)1125
2)1185
3)1113
4)1132
5.соответствуют ли данные утверждения функциям высших должностных лиц в Новгородской республике
1)тысяцкий возглавил в походах городское ополчение
2)вече приглашало и изгоняло князей
3)князь осуществлял контроль за наглой системой
4)наблюдение за торговыми мерами осуществлял владыка
5)посадник отвечал за казну Новгорода
6.отметьте даты правления андрея боголюбского
1)1125-1157
2)1157-1174
3)1176-1212
4)1113-1125
7.вспоините положение, которые относятся к произведению "Слово о полку Игореве" кратко ответьте "да" или"нет"
1)автор рассуждая о судьбе князя Игоря, ставил в пример другим князьям - крестителя древнерусской государстват
2)поход князя Игоря Святославича состоялся в 1185 году
3)войско князя было разбито поченегами
8.выбереье ТРИ экономические причины раздробленности
1)отсутствие прочных связей между районами страны
2)увеличение привилегий городского населения
3)господстовало натурального хозяйства
4)уселение власти монарха
5)принятие христианства
6)упадок торгового пути "из варяг в греки"
9.первым галицко - волынским князем был
1)роман мстиславич
2)олег Святославича
3)владимир мономах
4)ярослав осмомысл
10.расположите в хронологическом порядке правления данных князей
1)ярослав мудрый
2)владимир мономах
3)всеволод большое гнездо
4)юрий долгорукий

  российский регион в среднем  поволжье  между  жигулевскими горами  (самарская область) и  камским устьем  (татарстан).

заселение среднего поволжья людьми по данным археологической науки произошло в эпоху  палеолита, а чём свидетельствуют отдельные стоянки и местонахождения орудий из камня и кости, обнаруженные на полуострове  тунгуз  в устье реки  черемшан, на побережье волги в районе ундоровского курорта.

эпоха керамического  неолита  на территории области представлена  елшанской культурой, которую исследователи связывают с миграцией племен из средней азии[

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині xix ст. починаючи з сер. xix ст., у західній україні крізь залишки феодалізму пробивалися паростки соціального прогресу. помітне пожвавлення в економіці почалося наприкін. 60-х — на поч. 70-х років. та лише в 70—80-ті роки відбулося становлення фабрично-заводської промисловості, хоча й тоді з 869 підприємств східної галичини більшість були дрібними, на яких було зайнято по 5—10 робітників. дрібні підприємства переважали також на буковині та в закарпатті. провідними були борошномельна, лісопильна, нафтова галузі, де до сер. 90-х років завершився промисловий переворот. названі вище галузі виробництва у галичині стимулювали залізничне будівництво. у 60-ті — на поч. 70-х років західноукраїнські землі отримали залізничне сполучення із заходом, яке здійснювалося не тільки з економічних, а й з воєнно-стратегічних міркувань. згодом воно з'єднало львів з українськими землями, що входили до складу росії. до поч. 1901 р. довжина залізниць досягла 3859 км, що сприяло розвиткові торгівлі й промисловості. наприкін. xix ст. почали розвиватися металообробна та машинобудівна галузі промисловості, хоч і на низькому технічному рівні. проте західна україна залишалася землеробською. у сільському господарстві почали застосовувати нову техніку, вирощувати нові культури, використовувати вільнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. земля, як і раніше, була зосереджена в руках поміщиків і селян, які розбагатіли. у східній галичині налічувалося 80 % дрібних селянських господарств, на буковині — 87 %. схожа картина спостерігалася і в закарпатті. селяни сплачували непосильні викупні платежі, витрачали великі кошти на тривалі судові процеси заліси й пасовиська, пропінацію. економічний тягар значно посилювали також прямі та непрямі податки, різноманітні повинності. погіршували непросту ситуацію й корчми, що стали неодмінним атрибутом західноукраїнських сіл. становище селянства західної україни значно погіршилося внаслідок економічної кризи 70—80-х років xix ст. зокрема, галичина за смертністю населення посідала перше місце в європі. тому не дивно, що впродовж усього пореформеного періоду не припинялася боротьба селян за свої права. у східній галичині й північній буковині відбувся 871 селянський виступ. селяни використовували такі форми боротьби: відмову працювати у поміщицьких маєтках, страйки, збори, захоплення поміщицьких земель, втечі, підпали. важким було становище робітників. тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, умови праці та життя залежали від підприємців. хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправді він тривав значно довше. зарплата західноукраїнських робітників була найнижчою в імперії. до того ж жіночу та дитячу працю, яку досить широко використовували у промисловості краю, оплачували наполовину менше за чоловічу.