Римская империя завоевывала вражеские территории не тольео чтоб расширяться, но и ради стратегических локаций и полезных ископаемых. Например Цезарь захватил галлию и покорил 200 племен не просто так а ради огромного колличества золотых рудников, представляющих экономический подъем для рима. Подчиненные племена были либо стерты с лица земли, либо насильно подчинены и набранны в союзничейские войска, но не в легионы, так как легионерами могли быть только граждане рима. В дальнейшем уничтожая вражеское племя за племенем они строили крепости, которые превращались в города. Римляне в силу своего могущества решали максимально расширять свои границы и отправились во все незахваченные территории. Поводов для расширения было много, будь то протектораты и сатрапии, то захваты вражеских территорий, то полезные ископаемые, то стратегическая местность, то отклик на союзника и т.д. но римляне были предателями. Большинство своих союзников они захватили предав их или попрусту не откликнулись на союзника и союзник был уничтожен врагом.
Демографічний стан українських земель на початку ХХ ст.
Переважну більшість населення українських земель складало селянство. У Наддніпрянській Україні в сільській місцевості проживало 84% населення, в західноукраїнських землях – 85%.
Проте, на тлі процесів модернізації постійно зростала кількість міст. Їхнє населення, як і населення невеличких містечок і робітничих селищ, було багатонаціональним.
2. Місце української економіки у господарському житті двох держав
Початок ХХ ст. позначився в українських землях розгортанням процесу індустріалізації, що передбачало подальший розвиток великої машинної індустрії та створення нової структури економіки. Найбільш потужно ці процеси розгортались у Наддніпрянській Україні, де частка промисловості в загальному обсязі продукції всього народного господарства становила 48,3% (у середньому по Російській імперії 40%). Тут працювало понад 8 тис. фабрик, заводів, шахт та інших промислових підприємств, більш ніж 800 тис. робітників.
Демографічний стан українських земель на початку ХХ ст.
Переважну більшість населення українських земель складало селянство. У Наддніпрянській Україні в сільській місцевості проживало 84% населення, в західноукраїнських землях – 85%.
Проте, на тлі процесів модернізації постійно зростала кількість міст. Їхнє населення, як і населення невеличких містечок і робітничих селищ, було багатонаціональним.
2. Місце української економіки у господарському житті двох держав
Початок ХХ ст. позначився в українських землях розгортанням процесу індустріалізації, що передбачало подальший розвиток великої машинної індустрії та створення нової структури економіки. Найбільш потужно ці процеси розгортались у Наддніпрянській Україні, де частка промисловості в загальному обсязі продукції всього народного господарства становила 48,3% (у середньому по Російській імперії 40%). Тут працювало понад 8 тис. фабрик, заводів, шахт та інших промислових підприємств, більш ніж 800 тис. робітників.