Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід. Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос. Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах. За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях. Центральна ідея християнства ння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних. З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Русско-литовские войны — военные конфликты между Литвой и Русью, представленной в XIII—XV веках отдельными русскими княжествами, затем — централизованным Русским государством. Иногда выделяют войны Литвы с Москвой — как в период феодальной раздробленности, так и после образования вокруг последней централизованного государства, — называя их московско-литовскими. Со временем, они приобрели характер борьбы за собирание русских земель. Дальнейшие конфликты после образования Речи Посполитой в 1569 году рассматриваются в рамках русско-польских войн.
Відповідь:
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід. Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос. Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах. За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях. Центральна ідея християнства ння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних. З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Пояснення:
Русско-литовские войны — военные конфликты между Литвой и Русью, представленной в XIII—XV веках отдельными русскими княжествами, затем — централизованным Русским государством. Иногда выделяют войны Литвы с Москвой — как в период феодальной раздробленности, так и после образования вокруг последней централизованного государства, — называя их московско-литовскими. Со временем, они приобрели характер борьбы за собирание русских земель. Дальнейшие конфликты после образования Речи Посполитой в 1569 году рассматриваются в рамках русско-польских войн.
Объяснение:хз