Прокричали первые петухи. начало рассветать. в избе прошлёпала кухарка марфуша. она пошла на кухню. в углу возле иконы она перекрестилась, прошептала утренние молитвы и засуетилась: надо готовить еду для хозяев. заслышав топанье марфуши, встал боярин мстислав всеволодович. он не любил нежиться в постели. к этому приучал и своих сыновей. встав с постели, боярин, подойдя к красному углу, где висела икона божьей матери, перекрестился. мстислав был ладный, росту высокого, свежий лицом, русоволосый, бородка клином – не скажешь, сколько ему лет: и тридцать дать можно и пятьдесят. надев на себя белую косоворотку из тонкого полотна, красный кафтан, на ноги - красивые кожаные сапоги с загнутыми к верху носами, расшитые золотом и шёлком, вышел из горницы. на улице была летняя роса, воздух чист и свеж, перекликались петухи, мычали коровы и блеяли овцы. в лучах утреннего солнца сверкали его хоромы: в центре усадьбы - терем – высокое деревянное, сделанное из сосны здание – башня, где размещалось отапливаемое помещение – изба, а также холодные горницы –повалуши, летние спальни – клети. рядом с теремом находятся неотапливаемые помещения. они соединены с избой переходом – сенями. в одном из этих помещений и была голубятня. хозяин, заглянув в голубятню, выпустил стаю голубей. они поднимались всё выше и дальше. «эх, быть бы птицей! » - подумал боярин. и вернулся в дом к заутрене. солнце поднималось всё выше. вся прислуга была на ногах. немного понежившись в летней спальне, стала собираться княгиня анна. это красивая, доброго нрава женщина. к полудню вместе с братом лют и старшими сыновьями ярополк и добрыня, боярин стал собираться на охоту - любимое занятие бояр и князей. к этому времени подоспели любители охоты из соседних имений. всего набралось человек тридцать. охота была на оленей. самым удачливым оказался старший сын ярополк. после охоты вечером было застолье. на столах было много вина на меду и мясных явств. лишь глубоко за полночь все стали расходиться по своим опочевальням. уже засыпая, мстислав подумал: « надо бы проверить успехи по учебе у младших детей и потренировать их в стрельбе из ».
Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Реформація - соціально-політичний рух XVI – XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напрямкові християнського вчення - протестантизмові. Протестантська церква оголошувала свою незалежність від влади папи Римського. Реформація охопила багато європейських країн. Не оминула вона й Польщі та Великого князівства Литовського, у складі яких перебували українські землі. Уряди обох держав спробували перешкоджати поширенню реформаційних ідей. У 1520 р. з'явилася грамота Сигізмунда І, яка під загрозою ув’язнення й конфіскації майна забороняла завозити з-за кордону книжки Лютера. Справа істотно змінилася після перетворення Тевтонського (Прусського) ордену на світську державу із спадковим монархом. Державною релігією в Пруссії було проголошено лютеранство. Територіальна близькість Пруссії до Польщі й Литви зумовила швидке поширення на їхніх землях реформаційних ідей та нових віровчень. Річ Посполита стала, за висловом сучасників, притулком єретиків - так католицька церква називала людей некатолицької віри.
На українських землях нечисленні осередки протестантизму почали з'являтись у 30-40-х рр. XVI ст.
Відповідь:
Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Реформація - соціально-політичний рух XVI – XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напрямкові християнського вчення - протестантизмові. Протестантська церква оголошувала свою незалежність від влади папи Римського. Реформація охопила багато європейських країн. Не оминула вона й Польщі та Великого князівства Литовського, у складі яких перебували українські землі. Уряди обох держав спробували перешкоджати поширенню реформаційних ідей. У 1520 р. з'явилася грамота Сигізмунда І, яка під загрозою ув’язнення й конфіскації майна забороняла завозити з-за кордону книжки Лютера. Справа істотно змінилася після перетворення Тевтонського (Прусського) ордену на світську державу із спадковим монархом. Державною релігією в Пруссії було проголошено лютеранство. Територіальна близькість Пруссії до Польщі й Литви зумовила швидке поширення на їхніх землях реформаційних ідей та нових віровчень. Річ Посполита стала, за висловом сучасників, притулком єретиків - так католицька церква називала людей некатолицької віри.
На українських землях нечисленні осередки протестантизму почали з'являтись у 30-40-х рр. XVI ст.
Пояснення: