Инициаторами открытия новых морских путей стали португальские и испанские мореходы. Разумеется, открытие новых морских путей требовало от мореходов большого мужества и стойкости.
Первую экспедицию, отправившуюся на поиски новых морских торговых путей возглавил состоявший на службе у испанского короля адмирал Христофор Колумб. Он поставил перед. собой цель проложить путь из Европы через Атлантический океан в Индию.
Летом 1492 года эскадра, состоящая из 3 кораблей, во главе с Колумбом двинулась в путь через Атлантический океан. В октябре того же года путешественники достигли неизвестного берега и ступили на сушу. Христофор Колумб не сомневался, что он достиг берегов Индии. Но на самом деле он прибыл не в Индию, а на новый континент — Америку. Так был открыт неизвестный до этого Американский континент.
Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.
Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі
Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.
Инициаторами открытия новых морских путей стали португальские и испанские мореходы. Разумеется, открытие новых морских путей требовало от мореходов большого мужества и стойкости.
Первую экспедицию, отправившуюся на поиски новых морских торговых путей возглавил состоявший на службе у испанского короля адмирал Христофор Колумб. Он поставил перед. собой цель проложить путь из Европы через Атлантический океан в Индию.
Летом 1492 года эскадра, состоящая из 3 кораблей, во главе с Колумбом двинулась в путь через Атлантический океан. В октябре того же года путешественники достигли неизвестного берега и ступили на сушу. Христофор Колумб не сомневался, что он достиг берегов Индии. Но на самом деле он прибыл не в Индию, а на новый континент — Америку. Так был открыт неизвестный до этого Американский континент.
Объяснение:
Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.
Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі
Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.