Соборное уложение 1649 года было первым печатным памятником русского права, именно будучи кодексом, исторически и логически оно служит продолжением предшествующих кодексов права - Русской Правды и судебников, знаменуя вместе с тем неизмеримо более высокую ступень феодального права, отвечавшего новой стадии в развитии социально-экономических отношений , политического строя, юридических норм, судоустройства и судопроизводства Русского государства. p> Как кодекс права Уложение 1649 г.. во многих отношениях отразило тенденции дальнейшего процесса в развитии феодального общества. В сфере экономики оно закрепило путь образования единой формы феодальной земельной собственности на основе слияния двух ее разновидностей - поместий и вотчин. В социальной сфере Уложение отразило процесс консолидации основных классов - сословий, что привело определенной стабильности феодального общества и в то же время вызвало обострение классовых противоречий и усиление классовой борьбы, на которую, безусловно, влияло установление государственной системы крепостного права. Недаром с XVII в. открывается эра крестьянских войн. В сфере политической кодекс 1649 г. отразил, начальный этап перехода от сословно-представительной монархии к абсолютизму. В сфере суда и права с Уложением связан определенный этап централизации судебно-административного аппарата, детальная разработка и закрепление системы суда, унификация и всеобщность права на основе принципа права-привилегии. Уложение 1649 гг. - Качественно новый в истории феодального права России кодекс, значительно продвинувший разработку системы феодального законодательства. В то же время Уложение является крупнейшим памятником письменности феодальной эпохи. p> Уложение 1649 г.. более двухсот лет не утрачивало своего значения: оно открыло в 1830 г.. В «Полное собрание законов Российской империи В» и во многом были использованы при создании XV тома Свода законов и уголовного кодекса 1845 - Заключение о наказаниях. Использование Уложения 1649 г.. Во второй половине XVIII и первой половине XIX в. означало, что консервативные режимы того времени искали в Уложении опору для укрепления самодержавного строя.
Діяльність Святослава: -втрата налагоджених зв'язків із західноєвропейськими країнами; -розгром Хозарського каганату відкрив шлях на Русь печенігам, що завдавали великої шкоди населенню; -значна частина завойованих Святославом територій після його смерті Русь не втримала; -часті війни виснажили Київську державу.
Діяльність Володимира: -адміністративна реформа, позбавлення влади місцевої знаті, посадниками стали сини князя; -військова реформа, заміна найманців-варяг на дружинників-слов'ян; -запровадження в Київській Русі християнства; -початок карбування перших руських монет; -започаткування шлюбної дипломатії київських князів і т.д.
-втрата налагоджених зв'язків із західноєвропейськими країнами;
-розгром Хозарського каганату відкрив шлях на Русь печенігам, що завдавали великої шкоди населенню;
-значна частина завойованих Святославом територій після його смерті Русь не втримала;
-часті війни виснажили Київську державу.
Діяльність Володимира:
-адміністративна реформа, позбавлення влади місцевої знаті, посадниками стали сини князя;
-військова реформа, заміна найманців-варяг на дружинників-слов'ян;
-запровадження в Київській Русі християнства;
-початок карбування перших руських монет;
-започаткування шлюбної дипломатії київських князів і т.д.