1.1)Чрезмерная бюрократизация системы управления экономикой; 2) Огромные затраты на гонку вооружений и содержание ВПК; 3)Отсутствие материальных стимулов в результатах трудах у рабочих и колхозников;4)Рост социальной дифференциации; 5)Снижение темпов жилищного строительства; 2.1)Нарастание недоверия в обществе к официальной идеологии и партийным лидерам;2)Появление правовового нигилизма; 3)Усиление цензуры;4)Превращение партийной номенклатуры в особую касту. 3. В конце 50-х — начале 60-х гг. советско-американские отношения стали отличаться своей открытостью. Конец атомной монополии США, очевидная нереальность расчетов на подрыв устоев социализма в Советском Союзе и на создание препятствий социалистическому строительству в ряде стран Восточной Европы и Азии проявлению реалистических тенденций во внешней политике Вашингтона. Были сделаны первые шаги по нормализации отношений с СССР — Н. Хрущёв, первый из руководителей СССР посетил США с дружеским визитом, подписано двухгодичное советско-американское Соглашение в области культуры, техники и образования (январь 1958 г.). 15 августа 1963 года был подписан договор о частичном запрещении ядерных испытаний. Также была установлена прямая связь между Кремлем и Белым домом, что свидетельствовало о дружеских отношениях между СССР и США.
Со второй половины 1960-х — начала 1970-х гг. советско-американские отношения были отмечены периодом «разрядки» во внешней политике.
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація переживала кризу. Її наслідком стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.
Нарешті, 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581 – 618 рр.).
Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Останній імператор дому Суй Ян Ді був убитий змовниками і до влади доступилася династія Тан (618 – 907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.
Династія Тан проводила активну завойовницьку зовнішню політику. Китай воював проти тюрків-кочівників і на початку VІІ ст. розгромив їх. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
Помітні зрушення відбувалися тоді й у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру із цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Скрізь діяли водяні млини. З’явилися перші вироби із порцеляни.
1.1)Чрезмерная бюрократизация системы управления экономикой; 2) Огромные затраты на гонку вооружений и содержание ВПК; 3)Отсутствие материальных стимулов в результатах трудах у рабочих и колхозников;4)Рост социальной дифференциации; 5)Снижение темпов жилищного строительства; 2.1)Нарастание недоверия в обществе к официальной идеологии и партийным лидерам;2)Появление правовового нигилизма; 3)Усиление цензуры;4)Превращение партийной номенклатуры в особую касту. 3. В конце 50-х — начале 60-х гг. советско-американские отношения стали отличаться своей открытостью. Конец атомной монополии США, очевидная нереальность расчетов на подрыв устоев социализма в Советском Союзе и на создание препятствий социалистическому строительству в ряде стран Восточной Европы и Азии проявлению реалистических тенденций во внешней политике Вашингтона. Были сделаны первые шаги по нормализации отношений с СССР — Н. Хрущёв, первый из руководителей СССР посетил США с дружеским визитом, подписано двухгодичное советско-американское Соглашение в области культуры, техники и образования (январь 1958 г.). 15 августа 1963 года был подписан договор о частичном запрещении ядерных испытаний. Также была установлена прямая связь между Кремлем и Белым домом, что свидетельствовало о дружеских отношениях между СССР и США.
Со второй половины 1960-х — начала 1970-х гг. советско-американские отношения были отмечены периодом «разрядки» во внешней политике.
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація переживала кризу. Її наслідком стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.
Нарешті, 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581 – 618 рр.).
Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Останній імператор дому Суй Ян Ді був убитий змовниками і до влади доступилася династія Тан (618 – 907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.
Династія Тан проводила активну завойовницьку зовнішню політику. Китай воював проти тюрків-кочівників і на початку VІІ ст. розгромив їх. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
Помітні зрушення відбувалися тоді й у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру із цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Скрізь діяли водяні млини. З’явилися перші вироби із порцеляни.