у меня Сор

Задание 4. Используя текст статьи в Тургайской газете (1901), а также знания, полученные при изучении раздела, ответьте на вопросы и сделайте вывод: как повлияла колониальная политика царизма на традиционное хозяйство казахов? (3б)
 
 «Свободный и вольный, как сама степь, дитя природы — киргиз, бедно одаренный разнообразием впечатлений внешнего мира, видящий перед собою одни и те же картины однообразной местности, крепко привязан к степи, его родной стихии и к условиям своего быта, а потому и дорожит всеми своими национальными привычками.
            С постепенным расширением русской колонизации в степях район владений киргизских земель стал значительно сокращаться, а вместе с этим постепенно стали создаваться и некоторые ограничения для киргизов в их постоянных и беспрерывных кочевках с одного места на другое»1.
           
Тип хозяйства

Землепользование

Жизненный уклад
есть от​

Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.

Эллинизм — период в истории Средиземноморья, в первую очередь восточного, длившийся со времени смерти Александра Македонского до окончательного установления римского господства на этих территориях, которое датируется обычно падением эллинистического Египта, во главе которого стояли Птолемеи.

Эллинистическая культура, термин, имеющий два смысловых значения: хронологическое — культура эпохи эллинизма и типологическое — культура, возникшая в результате взаимодействия греческих (эллинских) и местных элементов.

Эллинистическая культура возникновению постоянных контактов между европейскими (в лице греков и македонян) и афро-азиатскими народами. Эти отразилось в военных походах, развитии торговых отношений и культурном сотрудничестве. Появились новые стороны общественной жизни эллинистических государств. Благодаря совместному творчеству появилась философская мысль о всеобщности мира, которая нашла отражение в учении стоиков о космосе.

Под влиянием эллинистической культуры оказались Северная Африка, Центральная и Передняя Азия, Западная и Восточная Европа. Многие открытия и изобретения эллинистической культуры и науки составляют золотой фонд общей культуры человечества.