У XVIII столітті розпочалася промислова революція. Її початок пов’язують із кількома нововведеннями, впровадженими в той час. Прядка «Дженні» — на нашу думку, один із найвідоміших винаходів. Але якщо цей механізм був таким корисним, то чому жителі м. Блекберн 1768 року ввірвалися до будинку винахідника і розтрощили все обладнання, яке сконструював Джеймс Гаргрівс? Ми всі розуміємо вчинок зневірених людей. Після цього випадку винахідник переїхав жити і працювати в інше місто. Чому так відбулося? Очевидно, що сусідні ткачі і їхні робітники швидко зрозуміли, що винахід загрожує їхньому стабільному доходу. А ще частину найманих ткачів було звільнено, бо така прядка заміняла собою 5–6 робітників. Це означало, що їхнє життя погіршилося, і тому вони вигнали Гаргрівса з міста
1)исповедовали кальвинизм,выступали за централизованную церковь,но полагали,что ключевой ролью в ее иерархии должны играть не назначаемые королем епископы,а избираемые старейшины из числа наиболее уважаемых прихожан
2)считали,что церковь,должна состоять из самоуправления общин.Многие из них была убеждены,что Бог-в душе человека и человек не нуждается в ритуалах и священнослужителях,чтобы жить в гармонии с самим собой и кр.миром.
3)главный одеолог.-Д.Лтльберн
требовалт отмены всех сословных привлеелгий ,введнения всеобщего избирательного права для мужчин с 21 года.ликвидация палаты лордов,возвращение огороженных общиных земель,введения справедливого налогооблажения,выделения средств на бедным
в средневековых цехах ремесленник, не имевший собственной мастерской и работавший по найму у полноправного члена цеха — мастера. Проработав несколько лет у мастера, подмастерье сам становился мастером. Однако в XIV—XV веках в связи с упадком и разложением цехового ремесла получение звания мастера было затруднено (требовалось уплатить большой вступительный взнос в кассу цеха, выполнить образцовую работу — шедевр, устроить богатое угощение для членов цеха и т. д.). Лишь близкие родственники мастера могли беспрепятственно вступить в цех. Большинство же подмастерьев превращались в «вечного» подмастерья, то есть по сути дела в наёмного рабочего.