Учёные историки насчитывают более двенадцати племенных союзов восточных славян. К их числу относились

1. мордва, меря, мурома, чудь; 2. поляне, древляне, дреговичи, вятичи:

3. тюрки, авары, печенеги, хазары: 4. ятвяги, пруссы, латты, ливы

2. Термины «уроки» и «погосты» связаны с правлением

1. Рюрика 2. Игоря 3. Олега 4. Ольги

3. Принятие христианства на Руси произошло

1. в 988 году при князе Владимире 2. в 1012 году при князе Ярославе

3. в 882 году при князе Олеге 4. в 945 году при князе Игоре

4. Первый свод письменных законов в Древней Руси получил название

1. Русская правда 2. Урок Ярославичам 3. Судебник 4. Соборное уложение

5. Вотчины, рас в древней Руси в XI – XII веках, - это

1. крупное землевладение, передающееся по наследству 2. завещание отца сыну

3. земельное владение, даваемое на условии несения службы

4. народное собрание в древней Руси

6. Отряд, состоящий из профессиональных воинов при князе. Участвующих в походах и в управлении, назывался

1. гвардией 2. дружиной 3. опричным войском 4. рейтарами

7. После принятия христианства на Русь из Византии пришла иконопись. Икона – это

1. картина, выложенная из кусочков цветных минералов или смальты

2. вид духовной живописи на досках масляными красками

3. расплавленный до получения стекловидной массы цветной песок

4. живопись водяными красками по сырой штукатурке

8. В ходе Ледового побоища 1242 года

1. потерпели поражение рыцари-крестоносцы Ливонского ордена

2. дан отпор ордам хана Батыя 3. нанесено поражение шведам

4. остановлена агрессия литовцев против новгородцев

9. Создатели славянской письменности, «славянские апостолы», как их именовали

1. Кирилл и Мефодий 2. Пётр и Павел 3. Флор и Лавр 4. Борис и Глеб

10. Как назывались представители ханов Золотой Орды на Руси?

1. баскаки 2. наместники 3. опричники 4. посадники

11. В начале XII в. в Новгороде установилась:

1) республика 2) монархия 3) власть аристократии 4) деспотия

12.Князь Дмитрий получил прозвище Донской за:

1) победу над шведами 2) оборону Киева 3) победу над Мамаем 4) разгром печенегов

13. 7.Что из перечисленного не относится к ордынскому игу : 1)баскак; 2)перепись населения; 3)кормление; 4) ярлык

14. Князь Олег получил прозвище: 1) Грозный; 2) Тёмный; 3) Старый; 4) Вещий

15. Князья с каким именем не правили в Москве : 1)Даниил; 2)Александр; 3)Василий;

4)Сергий

16. Выберите правильное утверждение 1)Александр Невский активно боролся с Ордой;

2)Александр Невский сотрудничал с Ордой; 3) он жил в другую историческую эпоху.

17. .При каком правителе в Москве появился белокаменный Кремль?

1) при Данииле ; 2) при Иване Калите; 3) при Дмитрии Донском; 4) при Юрии Даниловиче

18.Долгое время короной московских правителей была шапка : 1) Владимира Святого; 2) Александра Невского; 3) Владимира Мономаха; 4) Рюрика​

1. Розповідати історію вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові. 2. Пояснювати, чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю. 3. Робити висновки про важливість історії вулиць та площ для вивчення буденного життя.

Роздивіться фотографії із зображенням головної вулиці столиці України - Хрещатика - від середини 80-х років 19 ст. й до сьогодні. Яких змін зазнала вулиця за період, засвідчений на фотографіях? Про які зміни в житті людей можна довідатися за історією однієї вулиці? Що залишилося незмінним? Як ви думаєте, чому Хрещатик є символом Києва?

Объяснение:

1. Розповідати історію вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові. 2. Пояснювати, чому історія вулиць та площ міст України є цінним джерелом для вивчення історії рідного краю. 3. Робити висновки про важливість історії вулиць та площ для вивчення буденного життя.

Роздивіться фотографії із зображенням головної вулиці столиці України - Хрещатика - від середини 80-х років 19 ст. й до сьогодні. Яких змін зазнала вулиця за період, засвідчений на фотографіях? Про які зміни в житті людей можна довідатися за історією однієї вулиці? Що залишилося незмінним? Як ви думаєте, чому Хрещатик є символом Києва?

Філософи упродовж століть монополізували тему щастя, проте із появою природничих і суспільних наук акценти змістилися. За це поняття взялися економісти, політики, соціологи, біологи. Як наслідок, передусім щастя розглядають тільки в контексті задоволення життям в цілому. З 2012 року під егідою ООН проводять соціологічне опитування “World Happiness Report”. Відповідно до цього щорічного дослідження Україна займає 138-е місце, а 6 основних категорій, що найбільше впливають на різницю в результатах, включають не тільки показники матеріального добробуту, а й таку категорію як рівень соціальної підтримки чи довіри. Зі свого боку, Організація економічного співробітництва та розвитку вже два роки поспіль публікує Індекс кращого життя, де за до 11-ти категорій описує якість життя людей. Отож, сьогодні прогрес суспільного розвитку країн намагаються вимірювати не виключно рівнем GDP, а й апеляцією до якості життя в цілому.

Одним із найбільш поширених переконань про щастя є ототожнення його з приємністю, чи у кращому разі з тривалим позитивним емоційним станом. В історії філософії це спонукало до різних підходів у ставленні до щастя. З одного боку, гедонізм закликає людину зробити насолоду самоціллю людського життя, тоді як епікурейці і стоїки сповідують аскетичний підхід до пошуку задоволення і більше вірять у можливість самообмеження до базових людських потреб задля уникнення страждання і турбот як наслідку фрустрованих бажань та волевиявлень. Однак саме усвідомлення нескінченності людських потреб та неминучої втрати інтересу до них після їх заспокоєння змушує багатьох зі скепсисом ставитися до поглядів на щастя як отриманої приємності від задоволення всіх можливих потреб.

На тлі цих суперечок Роберт Нозік запропонував уявний експеримент. Припустімо, що існує машина, яка дала би можливість підключеним до неї людям постійно відчувати приємність. Ще задовго до фільму «Матриця» автор описує антиутопію, де ми плавали б у резервуарі, підключені до цієї машини, не знаючи про це. Головне питання: «Чи були би ми готові свідомо і добровільно погодитись на підключення заради отримання так званого «щастя»»? На думку Нозіка, таке щастя як суто психічний стан людини – не зовсім те, чого ми прагнемо. Як людей, нас передусім цікавить контакт із реальністю, результатом якого може бути приємність, а не приємність сама по собі. На думку Нозіка,

Объяснение: