Поселения и города кангюев располагались по берегам рек и каналов. Городское поселение Алтынасар занимало площадь 16 гектаров. Стены жилищ возводились из сырцового кирпича и смазывались глиной. На одной из стен центральной комнаты были найдены фрески с изображением цветов, а сама стена была покрашена красным цветом. На левом берегу реки Арысь, на площади 100 кв. км, было обнаружено около 20 различных по размеру курганных насыпей. Это бугры-тобе размером от 0,5 до 100 гектаров и высотой от 3 до 20 метров. Среди них — городища Кок-Мардан и джувантобе на арыси, сидак в туркестанском оазисе и группа городищ в низовьях Сырдарьи, где сохранились остатки цитаделей̆ с резиденциями правителей̆ и храмов. Город состоял из малых и тупиковых улиц. Встречаются одно- и двухкомнатные дома.
Было исследовано поселение Костобе рядом с городищем Пушык-Мардан. Здесь было обнаружено городское поселение первой половины 1 тыс. н.э. Археологические памятники кангюев археологи делят на 3 группы: Кауншинская культура (Приташкентский оазис); Отрар- Каратауская культура (от среднего течения Сырдарьи и предгорий Каратау до реки Талас); Жетыасарская культура (долина рек Куандарьи и Жанадарьи);
Імперія карла великогочас найбільшої могутності франкської держави припадає на правління сина піпіна короткого — карла великого (742-814).внаслідок кількох воєн він значно розширив кордони франкської держави, підпорядкувавши своїй владі різні племена і народності.карл перейшов у наступ на арабську іспанію. правда, його перший похід в іспанію (778) не був успішним.надалі франки методично просувалися на південь від піренеїв. у 801 р. в арабів була відібрана барселона на території північно-східної іспанії заснована іспанська марка (прикордонна територія), населення якої становили головним чином баски і наварці.за карла великого внаслідок тривалих воєн (з 772 по 804 р.) була завойована і приєднана до франкської держави саксонія.внаслідок багатьох воєн кордони франкської держави значно розширилися. за площею держава франків наближалася до старої західної римської імперії і так само включала до свого складу різні племена і народності.королівський титул більше не задовольняв франкського короля. карл чекав лише зручної нагоди, щоб проголосити себе імператором. така нагода випала, коли слабкий і безвільний папа лев iii, що викликав проти себе опозицію римської знаті, втік до карла, у якого шукав захист. карл дав папі надійну охорону і сам очолив похід на рим. у подяку за цю папа наприкінці 800 р. в соборі св. петра в римі вінчав франкського короля імператорською короною. так була встановлена нова імперія на заході. ця подія викликала конфлікти між карлом і візантією, імператори якої вважали себе єдиними спадкоємцями старого риму.в останні роки життя карл обрав постійним місцем перебування свою нову столицю ахен. головну увагу він приділяв зміцненню нових рубежів для оборони і подальших захоплень.на початку ix ст. карл користувався великим впливом не тільки всередині імперії, а й за її межами: з ним рахувалися королі держав в ії; його заступництва шукали королі шотландії , вожді племінних ірландських князів.однак за зовнішнім благополуччям імперії приховувалася її внутрішня слабкість. створена шляхом завоювань, вона булі надзвичайно різноманітна за етнічним складом. крім франків і підвладних їм племен і народностей на території колишньої галлії до імперії карла великого входили сакси, фризи, бавари, алвмани, тюринги, лангобардні та ін.кожна з територій імперії без постійного військового й адміністративного примусу не хотіла підкорятися владі завойовників. тому карл великий проводив усе своє життя в походах, відправляючись кожний різ туди, де виникала реальна загроза відпадання тієї або іншої території. з часом утримувати завойовані племена і народності ставало все важче. неміцні, суто зовнішні зв'язки між окремими частинами імперії розірвались через три десятиріччя після смерті імперії карла великого
Объяснение:
Поселения и города кангюев располагались по берегам рек и каналов. Городское поселение Алтынасар занимало площадь 16 гектаров. Стены жилищ возводились из сырцового кирпича и смазывались глиной. На одной из стен центральной комнаты были найдены фрески с изображением цветов, а сама стена была покрашена красным цветом. На левом берегу реки Арысь, на площади 100 кв. км, было обнаружено около 20 различных по размеру курганных насыпей. Это бугры-тобе размером от 0,5 до 100 гектаров и высотой от 3 до 20 метров. Среди них — городища Кок-Мардан и джувантобе на арыси, сидак в туркестанском оазисе и группа городищ в низовьях Сырдарьи, где сохранились остатки цитаделей̆ с резиденциями правителей̆ и храмов. Город состоял из малых и тупиковых улиц. Встречаются одно- и двухкомнатные дома.
Было исследовано поселение Костобе рядом с городищем Пушык-Мардан. Здесь было обнаружено городское поселение первой половины 1 тыс. н.э. Археологические памятники кангюев археологи делят на 3 группы: Кауншинская культура (Приташкентский оазис); Отрар- Каратауская культура (от среднего течения Сырдарьи и предгорий Каратау до реки Талас); Жетыасарская культура (долина рек Куандарьи и Жанадарьи);