№1 Древнегреческий историк Арриан писал о том, как Александр Македонский, переправившись через Сырдарью на плотах, атаковал саков.
№2 Александр Македонский македонский царь с 336 до н. э. из династии Аргеадов и знаменитый полководец завоевавший пол мира и создавший великую державу распавшеюся после его смерти. Называли Александра Македонского на востоке Искандер Двурогий Александр Македонский назывался двурогим, поскольку носил двурогий шлем, именно так его описывают современники. Завоевав царя Дария, он женил всех своих воинов на персианках, чтобы поддержать мир у завоёванных им народов Поскольку происхождение всех правителей тем или иным образом связывали с богами происхождение Македонского связывали с богом Воденом, Ваданом, Оденом, Боденом, Велесов, короче куча имен у этого бога известен у нас как скотий бог Велес или как Один у скандинавов. И поскольку рога были символом силы бога то не удивительно, что эти рога приписали и его якобы отпрыску или потомку Искандеру Двурогому. Двурогий не из-за жены, а поскольку унаследовал силу древних богов.
№3 В 329 году до н. э. македонские войска были разгромлены в Средней Азии.
№4 сори не знаю
№5 Спитамен-руководитель восстания в Согдиане против Александра Македонского в 329 до н. э. Благодаря умелому руководству С. и кочевников восстание создало серьезную угрозу для греков.
№6 не знаю
№7 Борьбу против греко-македонских завоевателей возглавил сак Спитамен. Почти три года он вел партизанскую войну против македонской армии. Древнегреческий историк Арриан писал о том, как Александр Македонский, переправившись через Сырдарью на плотах, атаковал саков. Вторжение на земли саков чуть не окончилось поражением греко-македонских войск. Страшная жара, бездорожье, постоянные набеги саков и их «неудобная» тактика заставили отказаться от преследования кочевников.Саки осадили Мараканду (ныне город Самарканд, Узбекистан), где был греческий гарнизон. Македонский послал на войска. Тогда Спитамен инсценировал отступление. Когда греки кинулись вслед за «испугавшимися» кочевниками, Спитамен развернул войска и перешел в наступление. Далее Арриан сообщает, что греки «бежали на небольшой остров на реке, где скифы и всадники Спитамена окружили их и перестреляли». Так саки уничтожили один из крупных отрядов Александра Македонского. По другим древним источникам, Александр в этом сражении был ранен в ногу сакской стрелой. Таким образом, жившие за Сырдарьей кочевые племена так и не были покорены завоевателями и сохранили свою независимость. Сакские племена преградили греко"македонцам путь на Восток
З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.
Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.
Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.
В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.
Объяснение:
№1 Древнегреческий историк Арриан писал о том, как Александр Македонский, переправившись через Сырдарью на плотах, атаковал саков.
№2 Александр Македонский македонский царь с 336 до н. э. из династии Аргеадов и знаменитый полководец завоевавший пол мира и создавший великую державу распавшеюся после его смерти. Называли Александра Македонского на востоке Искандер Двурогий Александр Македонский назывался двурогим, поскольку носил двурогий шлем, именно так его описывают современники. Завоевав царя Дария, он женил всех своих воинов на персианках, чтобы поддержать мир у завоёванных им народов Поскольку происхождение всех правителей тем или иным образом связывали с богами происхождение Македонского связывали с богом Воденом, Ваданом, Оденом, Боденом, Велесов, короче куча имен у этого бога известен у нас как скотий бог Велес или как Один у скандинавов. И поскольку рога были символом силы бога то не удивительно, что эти рога приписали и его якобы отпрыску или потомку Искандеру Двурогому. Двурогий не из-за жены, а поскольку унаследовал силу древних богов.
№3 В 329 году до н. э. македонские войска были разгромлены в Средней Азии.
№4 сори не знаю
№5 Спитамен-руководитель восстания в Согдиане против Александра Македонского в 329 до н. э. Благодаря умелому руководству С. и кочевников восстание создало серьезную угрозу для греков.
№6 не знаю
№7 Борьбу против греко-македонских завоевателей возглавил сак Спитамен. Почти три года он вел партизанскую войну против македонской армии. Древнегреческий историк Арриан писал о том, как Александр Македонский, переправившись через Сырдарью на плотах, атаковал саков. Вторжение на земли саков чуть не окончилось поражением греко-македонских войск. Страшная жара, бездорожье, постоянные набеги саков и их «неудобная» тактика заставили отказаться от преследования кочевников.Саки осадили Мараканду (ныне город Самарканд, Узбекистан), где был греческий гарнизон. Македонский послал на войска. Тогда Спитамен инсценировал отступление. Когда греки кинулись вслед за «испугавшимися» кочевниками, Спитамен развернул войска и перешел в наступление. Далее Арриан сообщает, что греки «бежали на небольшой остров на реке, где скифы и всадники Спитамена окружили их и перестреляли». Так саки уничтожили один из крупных отрядов Александра Македонского. По другим древним источникам, Александр в этом сражении был ранен в ногу сакской стрелой. Таким образом, жившие за Сырдарьей кочевые племена так и не были покорены завоевателями и сохранили свою независимость. Сакские племена преградили греко"македонцам путь на Восток
Відповідь:
ІІ та IV Думи
З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.
Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.
Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.
В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.