4. «Славянская» версия В VIII-IX вв. среди восточных славян стало выделяться племя, живущее по среднему течению Днепра: к югу от Киева до реки Роси и по течению этой реки и ее притока Россавы. Нагрянувшие в эти места варяги, не мудрствуя лукаво, назвали землю аборигенов Русью.
«Сарматская» версия Защитником этой гипотезы был Михайло Ломоносов, который считал, что русы являются прямыми потомками воинственных сарматских племен роксоланов или росоманов (эти самоназвание и эволюционировали со временем в слово «Русь»). Кстати, конкурентами Руси за право носить титул потомков сарматов были и польская шляхта.
5. Норма́нская тео́рия (нормани́зм) — направление в историографии, согласно которому народ-племя русь происходит из Скандинавии периода экспансии викингов (называемых в Западной Европе норманнами).
Антинормани́зм — направление в российской досоветской[1], советской и постсоветской историографии, сторонники которого отвергают и стремятся опровергнуть норманнскую теорию происхождения первой правящей династии Руси и создания Древнерусского государства[2]. Антинорманизм включает широкий спектр концепций и гипотез, общими признаками которых являются отрицание существенности влияния скандинавов на политические и экономические процессы становления Древней Руси и выдвижение альтернативных норманской гипотез. Суть спора:
1. Норманнисты считают, что варяги были скандинавами, поэтому русская государственность и само название «Русь» привнесены не славянами, а германцами. Антинорманнисты считают варягов западными прибалтийскими славянами или балтами, поэтому утверждают, что государственность возникла у славян без иностранцев. 2. Варяги возглавили уже сложившуюся до них политическую систему и объединили отдельные племенные княжения в единое государство.
Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.
В VIII-IX вв. среди восточных славян стало выделяться племя, живущее по среднему течению Днепра: к югу от Киева до реки Роси и по течению этой реки и ее притока Россавы. Нагрянувшие в эти места варяги, не мудрствуя лукаво, назвали землю аборигенов Русью.
«Сарматская» версия
Защитником этой гипотезы был Михайло Ломоносов, который считал, что русы являются прямыми потомками воинственных сарматских племен роксоланов или росоманов (эти самоназвание и эволюционировали со временем в слово «Русь»). Кстати, конкурентами Руси за право носить титул потомков сарматов были и польская шляхта.
5. Норма́нская тео́рия (нормани́зм) — направление в историографии, согласно которому народ-племя русь происходит из Скандинавии периода экспансии викингов (называемых в Западной Европе норманнами).
Антинормани́зм — направление в российской досоветской[1], советской и постсоветской историографии, сторонники которого отвергают и стремятся опровергнуть норманнскую теорию происхождения первой правящей династии Руси и создания Древнерусского государства[2]. Антинорманизм включает широкий спектр концепций и гипотез, общими признаками которых являются отрицание существенности влияния скандинавов на политические и экономические процессы становления Древней Руси и выдвижение альтернативных норманской гипотез.
Суть спора:
1. Норманнисты считают, что варяги были скандинавами, поэтому русская государственность и само название «Русь» привнесены не славянами, а германцами. Антинорманнисты считают варягов западными прибалтийскими славянами или балтами, поэтому утверждают, что государственность возникла у славян без иностранцев.
2. Варяги возглавили уже сложившуюся до них политическую систему и объединили отдельные племенные княжения в единое государство.
Відповідь:
сподіваюсь до Пояснення:
Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.