Святослав - киевский князь, потомок легендарного Рюрика. Правил в 964-972 годах. Большую часть жизни Святослав провел в военных походах. В 960х годах воевал с Хазарским каганатом. Завоевал столицу Хазарского каганата (город Итиль), также город Саркел, захватил крепость Семендер. Совершил походы в Волжскую Булгарию, Болгарию, Балканы, Северный Кавказ, Поволжье. В 971 году воевал с византийским императором Иоаном I Цимисхием. На обратном пути был убит печенегами (в 972 году). После го смерти началась междоусобная война между его сыновьями (Владимиром и Ярополком)
Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д. Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р ., а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.
Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.
Большую часть жизни Святослав провел в военных походах. В 960х годах воевал с Хазарским каганатом. Завоевал столицу Хазарского каганата (город Итиль), также город Саркел, захватил крепость Семендер.
Совершил походы в Волжскую Булгарию, Болгарию, Балканы, Северный Кавказ, Поволжье.
В 971 году воевал с византийским императором Иоаном I Цимисхием.
На обратном пути был убит печенегами (в 972 году).
После го смерти началась междоусобная война между его сыновьями (Владимиром и Ярополком)
Объяснение:
Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д. Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р ., а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.
Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.