Україна в повоєнний період 1. Поясніть значення понять і термінів: «відбудова», «репатріанти», «тоталітарна економіка», «модернізація», «спецпоселення», «космополітизм», «лисенківщина», «ждановщина», «обмін населенням», операція «Вісла», операція «Захід».
2. Охарактеризуйте територіальні зміни,яких зазнала УРСР у результаті Другої світової війни.
3. Що було спільного і відмінного в колективізації 1930-х рр. у Наддніпрянській
Україні і в 1940–1950-ті роки на західноукраїнських землях? Які позитивні та
негативні наслідки мала радянізація для Західної України?
4. Сформулюйте підсумки боротьби ОУН–УПА на західноукраїнських землях
у 1940–1950-ті роки.
5. Чим можна пояснити факт, що у радянській пропаганді комуністична ідеологія поєднувалася з антисемітизмом, який уживався з українофобією і російським шовінізмом?
6. Із редакційної статті журналу «Більшовик України» «До кінця ліквідувати буржуазно-націоналістичні перекручення історії України» (серпень 1947 р.)
«...Історична наука завжди була одним з могутніх засобів у руках більшовицької партії в ідейному вихованні трудящих...
Проте... незважаючи на своє тридцятирічне існування, Інститут історії України не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України. Праці Інституту... зокрема «Короткий курс історії України» під редакцією С. М. Білоусова, К. Г. Гусли- стого, М. Н. Петровського, М. І. Супруненка, Ф. О. Яструбова; «Нарис історії України» під редакцією К. Г. Гуслистого, Л. М. Славіна, Ф. О. Яструбова; перший том «Історії України» під редакцією М. Н. Петровського... містять в собі грубі помилки та перекручення буржуазно-націоналістичного характеру.
Працівники Інституту запозичили у буржуазно-націоналістичних істориків Антоновича, Грушевського та інших основні положення, що... призвело до відродження... буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України...».
Як стаття характеризує роль історичної науки в Радянському Союзі? У чому звинувачуються вчені історики?
Якими, на вашу думку, є основні завдання історичної науки?
Иван III Васильевич (1440- 1505)
великий князь Московский и Владимирский.
Внутренняя политика:
1) Сформирован централизованный аппарат власти, приказы.
2) Судебник 1497 г. – первый законодательный кодекс единого гос-ва, согласно которому был ограничен крестьянский выход.
3) Развивалось поместное землевладение и сильно возросло политическое значение дворянства.
4) Шла борьба с сепаратизмом удельных князей и боярских родов.
5) Реконструкция московского Кремля.
6) Строительство Ивангорода, сооружения каменных крепостей в Коломне, Туле.
Внешняя политика:
1) Присоединил Ярославское, Ростовское и Тверское княжества, Новгородскую республику и др. территории.
2) Произошло окончательное освобождение Руси в 1480 г. от монголо – татарского ига
3) Вел успешные боевые действия против Великого княжества Литовского, Ливонского ордена и Казанского ханства.
4) Направил военные отряды в Западную Сибирь.
Итоги деятельности:
1) Русское государство увеличилось вдвое
2) Россия официально был объявлен «Третьим Римом».
3) Началось оформление полного титула «Государя всея Руси».
4) Вырос международный авторитет Русского государства
5) Были установлены дипломатические связи с многими западноевропейскими государствами.
Ведущей отраслью экономики России по-прежнему оставалось сельское хозяйство.
Наблюдался рост крепостнических отношений вширь и вглубь. Они охватывали новые территории и новые категории населения (вширь). Росло бесправие, и эксплуатация крестьян (вглубь). На плодородных, но малонаселённых землях Новороссии помещик мог поселить своих крестьян, получая от государства от 1,5 до 12 тыс. десятин земли.
Во второй половине XVIII в. Окончательно определились регионы, где господствовали барщина и оброк. По всей стране расширилась связь помещичьих и крестьянских хозяйств с рынком. Стремясь добиться увеличения производства зерна на продажу, помещики в барщинных хозяйствах стали переводить крестьян на месячину. Вырос оброк. Заработать можно было либо занимаясь промыслом, либо уходя на заработки. Крестьянин всё больше терял связь землёй.