Казахское ханство при Есим хане (годы правления 1598–1643 гг.). Есим хан - один из выдающихся политических деятелей второй половины XVI и первой половины XVII вв. Он смог нейтрализовать внешнюю угрозу и объединить казахские племена в крайне тяжелые годы национальной истории, превратив Казахское ханство в сильную страну
В конце XVI в. внешнеполитическое положение Казахского ханства заметно усложнилось. Время правления Есим хана было очень сложным. На юге шла постоянная борьба с бухарским ханом за обладание Ташкентом, на востоке усиливались ойратские племена, в самом Казахском ханстве происходили сепаратистские выступления султанов.
Борьба с бухарскими ханами за право владения присырдарьинскими городами, в частности, Ташкентом, продолжалась с переменным успехом. В этих условиях для обеспечения безопасности государства необходимо было консолидировать общество для недопущения раскола. В последние годы правления Шигай хана доверие и уважение к власти среди населения упали. Уже в момент правления Шигай хана Есим показал себя искусным политиком и завоевал немалый интерес, поскольку был посажен на престол сразу осенью 1598 года.
три страны. Созданные им законы впоследствии стали основой для "Семи уложений" хана Тауке. Умер Есим хан в 1628 г. и был похоронен в Туркестане, где над его могилой был воздвигнут
Українська культура 15 – першої половини 16 ст. – безпосередня спадкоємиця культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Українські землі перебували у складі кількох держав, через те умови для культурного поступу українців, що склалися в тих державах, були неоднаковими.
Сприятливі умови були у Великому князівстві Литовському. Збираючи українсько-руські землі, литовські князі прагнули прилучитися до великої культури Київської Русі, надбання якої не відкидали, а підтримували й відроджували разом із православною вірою та руською мовою, що були визнані державними.
Литовські можновладці перебрали й традиційний для Русі-України б життя.
Про Польське королівство, дослідники кажуть, що воно було брамою, крізь яку до України долинали ідеї Відродження, набувала поширення західноєвропейська система освіти.
Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючись там до західноєвропейських наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру.
Українці, які здобували освіту в Західній Європі, наголошували на своїй національній належності, додаючи до власних прізвищ слова «русин», «роксоланин», «рутенець», тобто українець.
Проте варто пам’ятати, що хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій.
Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне.
Внаслідок цього поставали унікальні культурні явища.
Казахское ханство при Есим хане (годы правления 1598–1643 гг.). Есим хан - один из выдающихся политических деятелей второй половины XVI и первой половины XVII вв. Он смог нейтрализовать внешнюю угрозу и объединить казахские племена в крайне тяжелые годы национальной истории, превратив Казахское ханство в сильную страну
В конце XVI в. внешнеполитическое положение Казахского ханства заметно усложнилось. Время правления Есим хана было очень сложным. На юге шла постоянная борьба с бухарским ханом за обладание Ташкентом, на востоке усиливались ойратские племена, в самом Казахском ханстве происходили сепаратистские выступления султанов.
Борьба с бухарскими ханами за право владения присырдарьинскими городами, в частности, Ташкентом, продолжалась с переменным успехом. В этих условиях для обеспечения безопасности государства необходимо было консолидировать общество для недопущения раскола. В последние годы правления Шигай хана доверие и уважение к власти среди населения упали. Уже в момент правления Шигай хана Есим показал себя искусным политиком и завоевал немалый интерес, поскольку был посажен на престол сразу осенью 1598 года.
три страны. Созданные им законы впоследствии стали основой для "Семи уложений" хана Тауке. Умер Есим хан в 1628 г. и был похоронен в Туркестане, где над его могилой был воздвигнут
Українська культура 15 – першої половини 16 ст. – безпосередня спадкоємиця культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Українські землі перебували у складі кількох держав, через те умови для культурного поступу українців, що склалися в тих державах, були неоднаковими.
Сприятливі умови були у Великому князівстві Литовському. Збираючи українсько-руські землі, литовські князі прагнули прилучитися до великої культури Київської Русі, надбання якої не відкидали, а підтримували й відроджували разом із православною вірою та руською мовою, що були визнані державними.
Литовські можновладці перебрали й традиційний для Русі-України б життя.
Про Польське королівство, дослідники кажуть, що воно було брамою, крізь яку до України долинали ідеї Відродження, набувала поширення західноєвропейська система освіти.
Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючись там до західноєвропейських наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру.
Українці, які здобували освіту в Західній Європі, наголошували на своїй національній належності, додаючи до власних прізвищ слова «русин», «роксоланин», «рутенець», тобто українець.
Проте варто пам’ятати, що хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій.
Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне.
Внаслідок цього поставали унікальні культурні явища.