Упорядкуйте хронологічну послідовність зовнішньополітичних подій ідій геть- мана Б. Хмельницького в роки Національно-визвольної війни. Поясніть, якими
хні причиний наслідки. Доберіть з курсу всесвітньої історії дві-три події, що
відбулися одночасно із згаданими в завданні подіями.
Угода
02
Віленське
03
Б. Хмельницького
перемир'я
з кримським ханом
Іслам-Гіреєм Ш
Шлюб Тимоша
Хмельницького
й Розанди Лупул
0
05
Зборівський
06 договір з Річчю
Посполитою
зближення
Б. Хмельницького
зі Швецією і
Трансильванією
04
Переяславська
рада
Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія
Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).
Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.
1) У своїй діяльності та в період правління, Октавіан Август спирався на привілейований з плебсу так званих «вершників». Саме з їх числа призначалися керівники (командири) преторіанців та прокураторів. 2) Підтримку народу Октавіан Август отримав завдяки проведенню гладіаторських боїв, де він не тільки роздавав гроші та хліб, але й знімав суспільне напруження. Також, попри всю повноту своєї влади та багатство, називав себе першим серед рівних. Він обирав скромний одяг, який був пошитий його донькою чи дружиною.
Объяснение: